Розділ 3. Ринкове господарство як вища суспільна форма функціонування товарного виробництва

Заробітна плата в економічному значенні (або економічна заробітна плата) — грошово-вартісна форма граничного продукту людського капіталу, який продукується останнім.

Заробітна плата в бухгалтерському значенні (або бухгалтерська заробітна плата, чи ринкова заробітна плата) — ціна товару «робоча сила» (праці, людського капіталу, робочої сили), яка формується на ринку під впливом балансування попиту і пропозиції праці.

Нормальна, або природна, заробітна плата — заробітна плата, що за величиною дорівнює економічній заробітній платі. Вона унеможливлює внутрісистемну експлуатацію і формується за умов досконалого конкурентного ринку.

Номінальна заробітна плата — ціна праці, що формується на ринку або адміністративним шляхом встановлюється дер­жавою. Вона виступає як «неочищена» від інфляції заробітна плата.

Реальна заробітна плата — номінальна заробітна плата, «очищена» від інфлятивної компоненти за допомогою індексу зміни ринкових цін на товарному ринку.

Почасова заробітна плата — заробітна плата, яка залежить від тривалості відпрацьованого часу і базовою для визначення якої слугує ціна одиниці часу.

Відрядна заробітна плата — заробітна плата, яка залежить від обсягу випродукованої продукції і базою для визначення якої слугує ціна одиниці продукції.

Персональний розподіл доходів — розподіл доходів між суб’єктами, персонами економіки. Є вторинним і похідним від функціонально-факторного розподілу доходів і його рівень залежить від продуктивної сили відповідного капіталу (ресурсу, фактора виробництва) і ступеня монополізації відповідного ринку.

Нормальний, чи природний, персональний розподіл доходів — розподіл доходів між персонами (особами, суб’єктами) економіки, рівень якого суворо детермінується обсягом відповідного граничного продукту, що продукується відповідним капіталом. За його умов економічна система виступає як справедлива, як моральна система.

Ненормальний (неприродний) персональний розподіл доходів — фактичний персональний розподіл, за якого на персональний дохід додатково впливають ринок і позаекономічні фактори. Виступає як деформований розподіл і перетворює економічну систему в несправедливу (тією чи іншою мірою) систему.

Сімейний розподіл доходів — різновид персонального розподілу доходів, за якого доходи розподіляються в межах родин чи домогосподарств.

Нормальний, чи природний, сімейний розподіл доходів — розподіл доходів, за якого негативний вплив кримінального і монополізаційного факторів мінімізований, а то й взагалі ліквідований.

Ненормальний, чи неприродний, сімейний розподіл доходів — деформований кримінальними і монополізаційними, а також політичними чинниками сімейний розподіл доходів.

Закон добробуту Енгеля — описує характер залежності між добробутом і часткою витрат родин на придбання «твердих» товарів (товарів тривалого користування): що більша ця частка, то вищий добробут.

Фізіологічний прожитковий мінімум — рівень добробуту, який забезпечує мінімальне фізіологічне відтворення робочої сили.

Соціальний прожитковий мінімум — рівень доходів, який забезпечує не лише мінімальне фізіологічне відтворення робочої сили, а й мінімальне інтелектуально-духовне.

Контрольні питання

1. На які типи, чи види, прийнято поділяти економічні ресурси в економічній системі ринкового типу? Чим вони між собою різняться?

2. Що слугує економічною основою граничного доходу відповідного типу? У якому зв’язку він перебуває з граничним продуктом?

3. Який граничний дохід називають нормальним, чи природним, граничним доходом? У якому зв’язку він перебуває з нормальним, чи природним, граничним продуктом?