Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення

Основи економiчних знань

Яку б сторону вартості ми не взяли, вона не може існувати і виявляти себе поза річчю (економічним благом). Всі ви­значення праці — як абстрактної, так і суспільної, суспільно необхідної — існують настільки, наскільки вони зафіксовані у вигляді речей. Люди можуть не знати одне одного, не бачити одне одного, але вступати в товарні відносини, які є речовими відносинами. Поза рухом речей не може бути стосунків між особами, які існують лише настільки, наскільки існують відносини речей.

Сьогодні рух речей (цін на речі) обіцяє товаровиробнику надію на збагачення, завтра він може знищити його новими пропорціями обміну, позбавити будь-якої можливості самостійного процесу відтворення.

Оскільки зберігаються приватновласницькі товарні відносини, рух речей у дійсності є чинником, що визначає долі товаровиробників. Але це зумовлюється природою даних виробничих відносин людей. Тим часом товаровиробникам здається, що це випливає з природи речей, що речі самі по собі мають суспільні риси. Таке явище називається товарним фетишизмом. Як відомо, під фетишизмом розуміється культ неживих предметів. У даному разі товари, що є продуктом людської праці, створені руками людини, наділяються людьми особливими суспільними властивостями. Було б невірно зводити товарний фетишизм тільки до явища суспільної свідомості товаровиробників. На відміну від фетишизму взагалі, де неживий предмет без підстави наділяється надприродними властивостями і тому може бути віднесений цілком до сфери свідомості, товарний фетишизм має об’єктивну основу. Відносини людей у товарному виробництві, що ґрунтується на приватній власності, об’єктивно не можуть мати ніякої іншої форми виразу, крім речової. Тому саме рух речей виступає чинником, що визначає долі людей. Це і є об’єктивною основою товарного фетишизму. Розкриття таємниці товарного фетишизму, суб’єктивне його подолання не ліквідують об’єк­тивної основи товарного фетишизму.

Резюме

За натуральної форми виробництва безпосередня і кінцева цілі одні й ті самі — виробництво споживчих вартостей, необхідних для задоволення особистих і виробничих потреб. У товарному господарстві їх виробляють для того, щоб насамкінець придбати необхідні споживчі вартості. Але безпосередня мета інша. Кожного товаровиробника цікавить не споживча вартість виробленого товару, а його вартість, його здатність обмінюватися на всі інші товари. Безпосередньою метою виробництва стає виробництво вартості.

Загальними ознаками товарного виробництва є:

• багатоукладність економіки, в тому числі й приватний сектор, нормальне функціонування приватної власності;

• економічна відособленість, тобто повна економічна самостійність та економічна відповідальність товаровиробників;

• панування еквівалентних, тобто економічно справедливих зв’язків і відносин між господарюючими суб’єк­тами;

• реальна дієздатність товарно-грошового інструментарію, і насамперед грошей, цін;

• розвинутість ринкової інфраструктури — різних бірж та їх інститутів, маркетингових служб, інформаційно-посередницьких та інших фірм.

Протягом багатовікової історії свого розвитку товарне виробництво еволюціонувало від простого до капіталістичного. Останнє сьогодні трансформується в соціально-орієнтовану ринкову економіку, що характерно для значної кількості країн. Тут на шляху прогресу діють дві протилежні тенденції: до розширення виробництва, з одного боку, і звуження — з іншого. Перша тенденція зумовлена подальшим поглибленням суспільного поділу праці і зростанням чисельності економічно-відокремлених господарюючих суб’єктів. Тенденція до звуження виробництва визначається подальшим розвитком масштабів його концентрації і централізації, а також розширенням масштабів регулювання і планомірності на рівні окремих компаній (корпорацій).

Зміна безпосередньої мети виробництва ускладнює зв’язок між виробництвом і споживанням. За натурального господар­ства споживчі вартості зі сфери виробництва безпосередньо надходили в сферу споживання. Між виробництвом і споживанням існував прямий і безпосередній зв’язок.

У товарному господарстві через двоїсту природу продуктів праці становище змінюється. В остаточному підсумку всі вироблені товари мають своїм призначенням задоволення тієї або іншої потреби і повинні ввійти в сферу виробничого або особистого споживання.

З появою грошей товарний світ дістає свою специфічну форму виразу вартості. Гроші виступають як міра абстрактної суспільної праці. Приватна конкретна праця, яка втілена в золоті, одночасно стає безпосереднім втіленням абстракт­ної праці. Кожний товар — продукт приватної праці — в разі обміну на гроші одержує суспільне ви­знання. Праця, витрачена на його виробництво, визнається безпосередньо суспільною працею. За допомогою грошей здійснюється опосередковане врахування витрат суспільної праці, втіленої в товарах.

Еволюція грошей є двоєдиним процесом: зв’язок усієї грошової змінюваної системи з її металевою основою; різний ступінь і різні напрями розвитку окремих функцій грошей та їх конкретних форм.

За сучасних умов грошима є не золоті, а кредитно-паперові гроші. Звичайно, золото і сьогодні не втратило спроможності виконувати функцію міри вартості, тому що воно не втратило своїх властивостей. Але відбулися важливі зміни в зовнішніх умовах функціонування золота як грошей.

Причиною інфляції є порушення закону грошового обігу, внаслідок чого кількість наявних неповноцінних грошей в обігу перевищує потребу в них. Це й викликає підвищення загального рівня цін. Провідним чинником інфляції є збільшення грошової маси. Проте саме по собі збільшення грошової маси не спричиняє інфляції. Інфляція з’являється лише тоді, коли темпи збільшення грошової маси випереджають не тільки темпи зменшення швидкості обігу грошової одиниці, а й темпи зростання суспільного продукту, реалізацію якого й обслуговує грошова маса.

Основні поняття та категорії

Відкритою інфляцією називають інфляцію, якщо порушення законів грошового обігу (коли кількість неповноцінних грошей в обігу є надмірною порівняно з потребою в них) проявляється у підвищенні цін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економiчних знань» автора Павленко А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення“ на сторінці 44. Приємного читання.