Мінова вартість визначається суспільною вартістю товару. У свою чергу, величина вартості товару встановлюється за витратами суспільно-необхідної праці, що вимірюється суспільно-необхідним робочим часом (тобто таким, що потрібний для виготовлення якоїсь споживчої вартості за наявних суспільно-нормальних умов виробництва і за середніми в даному суспільстві рівнями продуктивності й інтенсивності праці).
Загальний закон вартості стверджує: якщо чинники виробництва є оптимальними щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску продукту на межі виробничих можливостей виробництва, то вартість кінцевого суспільного продукту буде нижчою з усіх інших можливих варіантів виробничого процесу.
Цей закон орієнтує та примушує виробників товарів повсякчас оптимізувати виробничі ресурси, щоб вони використовувалися на межі виробничих можливостей, а товари за своїм обсягом, структурою та якістю повністю відповідали суспільним платоспроможним потребам.
За товарного виробництва саме ринок вирішує, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. Тому товарне господарство є ринковим.
Головною загальною ознакою цих типів товарного виробництва є те, що продукти праці набувають економічної форми товару.
Основні поняття та категорії
Домашня промисловість — виробництво в селянському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання.
Другий великий суспільний розподіл праці — відокремлення ремесла від сільського господарства.
Загальний закон вартості — якщо чинники виробництва використовуються оптимально щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску товарів на межі виробничих можливостей суспільного виробництва, то вартість кінцевого продукту буде найнижчою з усіх можливих варіантів організації виробничого процесу.
Мінова вартість — кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший.
Натуральне виробництво — тип господарства, в якому виробництво спрямоване безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва.
Перший великий суспільний розподіл праці — відокремлення тваринницьких племен від племен, що займалися переважно землеробством.
Просте товарне виробництво — товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо.
Розвинена форма товарного виробництва — товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок, і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця).
Товар — продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші.
Товарне виробництво — організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.
Товарні економічні відносини — система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.
Контрольні питання
1. Яка форма організації виробництва виникла найдавніше і чи існує вона зараз?
2. Які відмінності між натуральною та товарною формами виробництва?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економiчних знань» автора Павленко А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення“ на сторінці 33. Приємного читання.