Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення

Основи економiчних знань

Мінова вартість визначається суспільною вартістю товару. У свою чергу, величина вартості товару встановлюється за ви­тратами суспільно-необхідної праці, що вимірюється суспільно-необхідним робочим часом (тобто таким, що по­трібний для виготовлення якоїсь споживчої вартості за наявних суспільно-нормальних умов виробництва і за середніми в даному суспільстві рівнями продуктивності й інтенсивності праці).

Загальний закон вартості стверджує: якщо чинники виробництва є оптимальними щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску продукту на межі виробничих можливостей виробництва, то вартість кінцевого суспільного продукту буде нижчою з усіх інших можливих варіантів виробничого процесу.

Цей закон орієнтує та примушує виробників товарів по­всякчас оптимізувати виробничі ресурси, щоб вони використовувалися на межі виробничих можливостей, а товари за своїм обсягом, структурою та якістю повністю відповідали суспільним платоспроможним потребам.

За товарного виробництва саме ринок вирішує, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. Тому товарне господарство є ринковим.

Головною загальною ознакою цих типів товарного виробництва є те, що продукти праці набувають економічної форми товару.

Основні поняття та категорії

Домашня промисловість — виробництво в селянському господарстві готових продуктів для особистого і виробничого споживання.

Другий великий суспільний розподіл праці — відокремлення ремесла від сільського господарства.

Загальний закон вартості — якщо чинники виробництва використовуються оптимально щодо платоспроможних потреб суспільства, забезпечують обсяг випуску товарів на межі виробничих можливостей суспільного виробництва, то вартість кінцевого продукту буде найнижчою з усіх можливих варіантів організації виробничого процесу.

Мінова вартість — кількісне відношення або пропорція, в якому один товар обмінюється на інший.

Натуральне виробництво — тип господарства, в якому виробництво спрямоване безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва.

Перший великий суспільний розподіл праці — відокремлення тваринницьких племен від племен, що займалися переважно землеробством.

Просте товарне виробництво — товарне господарство, в якому товари виробляються дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо.

Розвинена форма товарного виробництва — товарне господарство, в якому майже все виробляється не для себе, а на ринок, і в якому масовим товаром стає робоча сила людини (праця).

Товар — продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну на гроші.

Товарне виробництво — організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.

Товарні економічні відносини — система зв’язків і відносин між людьми, які пов’язані з виробництвом товарів та їх обміном на ринку.

Контрольні питання

1. Яка форма організації виробництва виникла найдавніше і чи існує вона зараз?

2. Які відмінності між натуральною та товарною формами виробництва?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи економiчних знань» автора Павленко А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення“ на сторінці 33. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи