Розділ 2. Цілі економічної діяльності людини та суспільні форми організації їх досягнення

6.6. Класифікація типів економічних систем та її критерії.

6.1. Сутність поняття економічна система, її ключові ознаки

Згідно з Великою Радянською Енциклопедією: «Система (від давньогрец. σύστημα — ціле, складене з частин; з’єднан­ня) — безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв’яз­ках один з одним, яке утворює певну цілісність, єдність». Існують і інші визначення, але загальним для них є те, що система є деяке поєднання найбільш суттєвих елементів об’єк­та, що вивчається.

Якщо система включає великий перелік елементів, то це є велика система, і в її складі виділяють ряд підсистем. Підси­стема — це певна частина елементів системи, що представляє автономну область усередині системи. Процес суспільного відтворення в кожній країні відбувається у рамках певної економічної системи. Економічна система відноситься до класу великих систем, для яких характерні властивості синергічності, емерджентності і мультиплікативності.

Властивість синергічності великої системи означає однонаправленість дій елементів (підсистем) в її складі, яка призводить до посилення (множення) кінцевого результату її функціонування.

Властивість емерджентності великої системи виражається в такому:

• цільові функції окремих підсистем, як правило, не співпадають із цільовою функцією великої системи;

• у великій системі з’являються якісно нові властивості, які були відсутні у підсистем до їх включення до її складу.

Властивість мультиплікативності означає, що як позитивні, так і негативні ефекти у великій системі мають властивість множення.

Економічна система, як і будь-яка інша, складається зі взаємозв’язаних елементів (підсистем). У питанні про склад елементів економічної системи та критеріїв їх класифікації серед учених є багато точок зору. Це природно і є наслідком її складності.

Наприклад, Є. Ф. Борисов [1] і деякі інші автори виділяють як елементи економічної системи сукупність усіх економічних процесів, які функціонують в суспільстві на основі властивих йому відносин власності й організаційно-правових норм. Ряд учених такими елементами вважають сукупність відносин між людьми, які виникають в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ. Існує багато визначень економічної системи, які відрізняються виділенням сукупності взаємозв’язаних елементів.

Важливо, щоб у визначенні економічної системи були виділені основні елементи, які мають вирішальний вплив на її розвиток і трансформацію, а також служать для їх класифікації. Щодо виділення основних складових економічної системи дуже багато вітчизняних та зарубіжних вчених переважно поділяють підхід К. Маркса при глибокому аналізі економічних формацій. Як основні елементи економічної формації К. Маркс виділив продуктивні сили і виробничі відносини суспільства, а також ідеологічну і політичну надбудову (мораль, право, політичні і правові інститути). При цьому К. Маркс використовував терміни «виробничі відносини» й «економічні відносини» практично як синоніми. Більшість учених обґрунтовано вважають, що поняття «економічні відносини» ширше і воно більше підходить для назви другої підсистеми економічної формації. В її складі К. Маркс виділив організаційно-економічні і соціально-економічні відносини, а деякі сучасні вчені — ще й техніко-економічні [2, 4, 13].

Дехто із вчених ототожнюють поняття «економічна система» й «економічна формація». Автор поділяє думку, що відмінність між ними полягає в тому, що економічна система включає в себе тільки частину політичної та ідеологічної надбудови, яка координує і управляє господарською діяльністю. Її найчастіше називають «господарський механізм», «механізм управління», або «спосіб участі державних органів у координації і управлінні економічною діяльністю».

З урахуванням викладеного подано наступне визначення економічної системи. Економічна система — це сукупність її трьох основних підсистем:

1) продуктивних сил;

2) економічних відносин;

3) способу участі державних органів у координації і управлінні економічною діяльністю, розподілом і перерозподілом суспільного продукту, а також соціальною відповідальністю суб’єктів господарювання в країні (господарський механізм).

Виділення в цьому визначенні способу участі державних органів у координації і управлінні не лише економічною діяльністю, але й соціальною відповідальністю суб’єктів господарювання обумовлена наступним. Сучасна світова економічна криза показала необхідність істотного посилення у переважної більшості країн державного управління соціальною відповідальністю суб’єктів господарювання. Саме соціальна безвідповідальність американської фінансової системи і спровокувала цю кризу в 2007 році.

6.2. Базові структурні елементи економічних систем: продуктивні сили, економічні відносини, механізм управління

У наведеному вище визначенні економічної системи, заснованому на дещо уточненому вченими визначенні К. Маркса економічної формації, в якості двох перших основних підсистем виділені продуктивні сили й економічні відносини суспільства.