Розділ «Дика качка»

Я л ь м а р (збентежено). То це не ти стріляв на горищі?

Е к д а л ь. Я стріляв? Гм!…

Г р е г е р с (кричить до Яльмара). Значить, вона сама застрелила дику качку!

Я л ь м а р. Що ж це таке! (Кидається до дверей, розсуває їх, зазирає на горище і скрикує.) Гедвіг!

Г і н а (теж біжить до дверей). Господи, що там?

Я л ь м а р (входить на горище). Вона лежить на підлозі!

Г р е г е р с. Гедвіг лежить?! (Кидається за Яльмаром.)

Г і н а (водночас). Гедвіг! (Теж кидається на горище.) Ні, ні, ні!

Е к д а л ь. Хо-хо! І вона туди ж — полювати!

Я л ь м а р, Г і н а і Г р е г е р с виносять Г е д в і г; у безсило повислій правій руці її затиснуто пістолет.

Я л ь м а р (не в собі). Пістолет розрядився! Вона влучила в себе! Кличте людей! На допомогу!

Г і н а (вибігає у вхідні двері й кричить вниз). Реллінгу! Реллінгу! Лікарю Реллінг! Біжіть до нас! Якомога швидше!

Яльмар і Грегерс кладуть Гедвіг на диван.

Е к д а л ь (тихо). Ліс помстився.

Я л ь м а р (навколішках перед Гедвіг). Вона зараз прийде до пам’яті. Вона опритомніє… Так, так.

Г і н а (повертаючись). Куди вона влучила? Я нічого не бачу…

Вбігає Р е л л і н г і слідом за ним М о л ь в і к, він у фраку, але без жилета і без галстука.

Р е л л і н г. Що тут скоїлось?

Г і н а. Вони кажуть, Гедвіг застрелилась.

Я л ь м а р. Сюди! Допоможи!