Розділ «Дика качка»

Г р е г е р с. Ні, є, і навіть багато про що є подумати. Вам треба бути вкупі всім трьом, якщо ти хочеш піднестися до висоти самопожертви і всепрощення.

Я л ь м а р. І підноситися не хочу! Ніколи! Ніколи! Де мій капелюх? (Бере капелюх.) Моє сімейне вогнище розсипалося порохом! (Вибухає сльозами.) Грегерсе! У мене більше нема дочки!

Г е д в і г (відчиняє двері з кухні). Що ти кажеш? (Кидаючись до нього.) Тату, тату!

Г і н а. Ну от!

Я л ь м а р. Не підходь до мене, Гедвіг! Іди собі! Не можу тебе бачити! О, ці очі!… Прощавайте! (Біжить до дверей.)

Г е д в і г (чіпляючись за нього з криком). Ні! Не йди! Не кидай мене!

Г і н а (кричить). Поглянь на дитину, Екдалю! Поглянь на дитину!

Я л ь м а р. Не хочу! Не можу! Пустіть мене… Геть звідси! (Виривається від Гедвіг і швидко виходить.)

Г е д в і г (з блукаючим поглядом). Він кинув нас, мамо! Кинув! Він ніколи не повернеться до нас більше!

Г і н а. Тільки не плач, Гедвіг! Тато повернеться!

Г е д в і г (з риданнями кидається на диван). Ні, ні, він більше ніколи не повернеться до нас.

Г р е г е р с. Чи вірите ви мені, що я хотів тільки добра, фру Екдаль?

Г і н а. Можливо… Бог з вами!

Г е д в і г (лежить на дивані). О, я помру! Не знесу цього! Що ж я йому зробила? Мамо, поверни його, поверни!

Г і н а. Добре, добре. Тільки заспокойся. Я піду й пошукаю його. (Одягає накидку.) Може, він у Реллінга. Але ти не будеш лежати тут і ревти? Обіцяєш?

Г е д в і г (здригається ридаючи). Не буду, тільки б він повернувся.

Г р е г е р с (до Гіни, яка збирається вийти). Чи не краще дати йому спочатку перестраждати все, поки він остаточно переможе своє горе?

Г і н а. Встигне потім. Насамперед треба заспокоїти дитину. (Виходить.)

Г е д в і г (сідає і витирає очі). Тепер скажіть мені, що сталося. Чому тато не хоче мене й знати?

Г р е г е р с. Вам поки що не треба питати про це. Виростете — дізнаєтесь.