Розділ «Привиди»

Ф р у А л в і н г. Який жах!

О с в а л ь д. Тільки спокійніше. Так ось яке моє становище…

Ф р у А л в і н г (схоплюючись). Це неправда, Освальде! Цього не може бути! Ні-ні, це не так!

О с в а л ь д. У мене вже був один припадок. Він швидко минув. Та коли я дізнався, що зі мною було, мене пройняв страх — гнітючий, нестерпний страх, який і погнав мене додому, до тебе.

Ф р у А л в і н г. Отже, це страх!…

О с в а л ь д. Так, адже це до того огидно!… О, коли б ще це була звичайна смертельна хвороба… Я не так уже боюсь померти, хоч і охоче пожив би ще…

Ф р у А л в і н г. Так-так, Освальде, ти житимеш…

О с в а л ь д. Але це так огидно. Перетворитись знов на безпорадну дитину, яку годують, і… Ні, цього не можна й висловити.

Ф р у А л в і н г. Дитину доглядатиме мати.

О с в а л ь д (схоплюється). Ні, ніколи. Саме цього я й не хочу… Мені жахливо від одної думки, що я, можливо, проживу в такому стані багато років… Постарію, посивію… І ти можеш померти за цей час. (Присаджуючись на бильце материного крісла.) Адже це необов’язково відразу кінчається смертю, — сказав лікар. Він назвав цю хворобу чимсь подібним до розм’якшення мозку… Чи що. (З сумною усмішкою.) Назва, на мій погляд, звучить красиво. Мені неодмінно згадується при цьому драпрі вишневого оксамиту, — так і хочеться погладити…

Ф р у А л в і н г (схоплюється). Освальде!

О с в а л ь д (встає й починає ходити по кімнаті). І ось ти позбавила мене Регіни. Була б вона під рукою в мене — подала б руку допомоги.

Ф р у А л в і н г (підходячи до нього). Що ти хочеш сказати, мій дорогий? Хіба є така допомога в світі, яку б я не подала тобі?

О с в а л ь д. Коли я знепритомнів після того припадку, лікар мені сказав, що якщо припадок повториться, — а він повториться, — то надії більше не буде.

Ф р у А л в і н г. І він був такий жорстокий!…

О с в а л ь д. Я вимагав цього. Я сказав йому, що мені треба зробити розпорядження… (Лукаво усміхаючись.) Так воно й є. (Виймаючи з внутрішньої бокової кишені коробочку.) Мамо, бачиш?

Ф р у А л в і н г. Що це таке?

О с в а л ь д. Порошок морфію.

Ф р у А л в і н г (з жахом дивиться на нього). Освальде… Хлопчику мій…

О с в а л ь д. Я зібрав дванадцять таблеток…