Розділ «Ляльковий дім»

К р о ґ с т а д (у дверях передпокою). Це я, фру Гельмер.

Фру Лінне здригається, але опановує себе і відвертається до вікна.

Н о р а (поволі підходить до Кроґстада і напружено, стиха питає). Ви? Що таке? Про що ви хочете говорити з моїм чоловіком?

К р о ґ с т а д. До певної міри про банківські справи. Я посідаю невеличку посаду в Акціонерному банку, а ваш чоловік, як я чув, тепер буде нашим директором…

Н о р а. Тобто…

К р о ґ с т а д. В особистій справі, фру Гельмер. Оце й усе.

Н о р а. То заходьте, будь ласка, он двері до його кабінету. (Незворушно вклоняється, зачиняє двері до передпокою, тоді повертається і заглядає в грубу.)

Ф р у Л і н н е. Норо, хто це був?

Н о р а. Приватний повірений Кроґстад.

Ф р у Л і н н е. То це справді він.

Н о р а. Ти його знаєш?

Ф р у Л і н н е. Знала… Кілька років тому він якийсь час провадив справи в наших околицях.

Н о р а. Так, справді.

Ф р у Л і н н е. Як він змінився!

Н о р а. Він, здається, був дуже невдало одружений.

Ф р у Л і н н е. То тепер він удівець?

Н о р а. Із купою дітей… Нарешті розгорілося. (Зачиняє дверцята у грубі й ледь відвертає крісло-гойдалку.)

Ф р у Л і н н е. Він, кажуть, береться до найрізноманітніших справ?

Н о р а. Так? Дуже можливо. Я цього не знаю. Але годі нам говорити про справи. Нудно.

З кабінету Гельмера виходить доктор Р а н к.