Б е р н і к. Я почуваю, що сивію…
Б е т т і, загорнена в шаль, входить із саду.
Б е т т і. Карстене! Карстене! Ти знаєш?…
Б е р н і к. Так, знаю!… А ти… Ти не бачила нічого?… Де твої очі були?… Ти ж мати!…
Б е т т і. Вислухай мене!
Б е р н і к. Чом ти не стежила за ним? І от тепер я його втратив. Поверни його мені, поверни, якщо можеш!
Б е т т і. Так, так, поверну! Він зі мною!
Б е р н і к. З тобою?…
У с і. А-а!…
Г і л ь м а р. Я так і думав!
М а р т а. Тобі повернуто твого сина, Карстене!
Л о н а. Зумій же зберегти його собі!
Б е р н і к (дружині). Він з тобою? Ти правду кажеш? Де він?
Б е т т і. Не скажу, поки ти йому не пробачиш.
Б е р н і к. Та що тут пробачати! Як же ти дізналась?…
Б е т т і. Ти думаєш, мати сліпа? Я тільки страшенно боялася, щоб ти не дізнався. Він учора натякав… І коли я побачила, що його кімната порожня і немає ні сумки, ні одягу…
Б е р н і к. Ну, ну?…
Б е т т і. Я побігла, захопила Еуне, і ми з ним в його човні… «Індіанка» вже знімалася з якоря, але, хвалити Бога, ми приспіли саме вчасно. Обшукали трюм і… Знайшли його. О Карстене, не карай його!
Б е р н і к. Бетті!
Б е т т і. І Еуне теж!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ляльковий дім» автора Ібсен Генрік на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підпори суспільства“ на сторінці 75. Приємного читання.