TextBook Г о л о с и з н а т о в п у (пошепки). Що він каже? Консул? Консул Бернік?
Б е р н і к. Вони поки в моїх руках. Певна річ, я довірився своїм товаришам, панам Руммелю, Вігелану і Санстаду, і ми дійшли згоди між собою…
Р у м м е л ь. Неправда! Доведи, доведи!…
В і г е л а н. Ми не входили ні в які угоди!
С а н с т а д. Скажіть, будь ласка!
Б е р н і к. Цілком справедливо, ми ще не дійшли згоди з приводу того, що я хочу сказати. Але я маю міцну надію, що ці троє панів погодяться зі мною, коли я скажу, що прийшов сьогодні до згоди з самим собою розподілити всі ці ділянки шляхом звичайної підписки на акції. Кожний, хто бажає, може їх придбати.
Ч и с л е н н і г о л о с и з н а т о в п у. Ура! Хай живе консул Бернік!
Р у м м е л ь (тихо Берніку). Яка низька зрада…
С а н с т а д (так само). Виходить, обдурили нас…
В і г е л а н. Чорт забирай! Господи, що я кажу!
Н а т о в п (у саду). Ура! Ура! Ура!
Б е р н і к. Тихше, панове. Я не маю ніякого права на таке вшанування. Адже я не одразу прийняв таке рішення. Спочатку я мав намір усе залишити за собою. Та я й зараз додержуюсь тієї думки, що, тільки бувши в одних руках, усі ці ділянки можуть принести найбільшу користь. Але я віддаю всю цю справу на ваш розсуд. Якщо побажаєте, я готовий вести її сам в міру сил і вміння.
Г о л о с и з н а т о в п у. Так, так, бажаємо!
Б е р н і к. Але спочатку, співгромадяни, ви повинні взнати мене, який я є, до кінця. Потім хай кожен загляне до себе в душу, і хай справдяться слова, що віднині ми вступаємо в нову добу. Старі часи, з усім їх зовнішнім блиском, внутрішньою порожнечею, лицемірством, показною мораллю і жалюгідними міркуваннями, нехай стануть для нас музеєм, відкритим для вивчення. У той же музей здамо, — правда, панове? — і кофейний сервіз, і келих, і альбом, і проповіді на веленьовому папері в розкішній оправі.
Р у м м е л ь. Певна річ.
В і г е л а н (бурмоче). Коли ви все забрали, то…
С а н с т а д. Зробіть ласку!
Б е р н і к. Тепер на черзі мій головний розрахунок із суспільством. Тут було проголошено, що ми сьогодні щасливо позбулися деяких порочних елементів. До цього я можу додати те, що ще не всім відомо, а саме, що той, кого це стосувалось, поїхав не один. З ним разом виїхала, щоб стати його дружиною…
Л о н а (голосно). Діна Дорф.
Р е р л у н. Що?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ляльковий дім» автора Ібсен Генрік на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підпори суспільства“ на сторінці 79. Приємного читання.