Р е р л у н. Як ваша ласка, пане консул.
Б е р н і к. Мені спало на думку… Приміром, затівається яке-небудь велике підприємство, яке має створити добробут тисяч людей… І треба принести в жертву одного…
Р е р л у н. Як це?
Б е р н і к. Припустімо, хтось задумав улаштувати велику фабрику і знає напевне, з досвіду, що рано чи пізно при експлуатації цієї фабрики справа не обійдеться без людських жертв.
Р е р л у н. Справді, це більш ніж імовірно.
Б е р н і к. Або хтось інший заводить рудники. Він бере на роботу і батьків сімей, і життєрадісну молодь. І можна ж з певністю сказати, що не всі вони уціліють, працюючи там?
Р е р л у н. На жаль, це, мабуть, так і є.
Б е р н і к. Ну от. Така людина, отже, наперед знає, що її підприємство вимагатиме з часом людських жертв. Але це підприємство має на меті громадську користь. Кожна принесена жертва, безсумнівно, окупиться добробутом сотень людей.
Р е р л у н. А, це ви про залізницю? Тут теж попереду чимало небезпечної праці… Виймання ґрунту, вибухи і таке інше.
Б е р н і к. Так, так, про залізницю… Звичайно, з проведенням залізниці тут заведуться фабрики, відкриються рудники. Та чи не вважаєте ви все-таки…
Р е р л у н. Любий пане консул, ви надто вже совісні. По-моєму, якщо ви покладетесь на волю провидіння…
Б е р н і к. Так, так, звичайно, провидіння…
Р е р л у н. …то вам нічого буде собі закинути. Будуйте собі з Богом свою залізницю.
Б е р н і к. А коли взяти особливий випадок. Припустімо, треба провести вибух у небезпечному місці; від цього вибуху залежить все будівництво. І, припустімо, інженер знає, що робітник, який підірве міну, заплатить за це життям… А підірвати її все-таки треба, значить, інженер мусить послати робітника…
Р е р л у н. Гм…
Б е р н і к. Знаю, що ви хочете сказати! Хай інженер сам візьме запалений ґніт і йде підірвати міну, — це буде подвиг! Але ж так не робиться. Значить, він пожертвує робітником.
Р е р л у н. Ні один з наших інженерів цього не зробить.
Б е р н і к. Але у великих країнах жоден інженер не замислився б над цим.
Р е р л у н. У великих країнах — мабуть. Суспільство в цих країнах до того зіпсуте й безсовісне…
Б е р н і к. Ну, воно робить і чимало добра.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ляльковий дім» автора Ібсен Генрік на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підпори суспільства“ на сторінці 59. Приємного читання.