Розділ «Підпори суспільства»

Б е р н і к. Ти справді переступала тоді межі.

Л о н а. Більше на зло усім цим міським ханжам у спідницях і штанях. А коли ти потім зустрівся з чарівною актрисою…

Б е р н і к. Все це було фатовство і більш нічого. Присягаюсь тобі, у всіх тих плітках не було й десятої частини правди.

Л о н а. Хай так… Але потім повернулась Бетті, юна красуня, що полонила всі серця, і до того ж — спадкоємниця тітки, про мене ж стало відомо, що я від тітки нічого не одержу…

Б е р н і к. Ось ми і дійшли до суті, Лоно. Тепер я виповім тобі все, не криючись. Я зовсім не закохувався в Бетті, не нове кохання примусило мене порвати з тобою. Мені просто потрібні були гроші… До зарізу, і я змушений був закріпити їх за собою.

Л о н а. І ти це кажеш мені просто в вічі?

Б е р н і к. Так. Вислухай мене, Лоно…

Л о н а. А мені ти писав, що палаєш нездоланною любов’ю до Бетті, звертався до моєї великодушності, благав мене, заради Бетті, мовчати про все, що було між нами!…

Б е р н і к. Кажу тобі, я був змушений.

Л о н а. Ну то клянусь Богом, я не шкодую, що тоді так забулась!

Б е р н і к. Дай мені пояснити тобі як слід, спокійно моє тодішнє становище. Матуся, як тобі відомо, сама очолювала тоді фірму, але вона була людиною зовсім не діловою. Мене терміново викликали з Парижа додому; часи були важкі… Загальна криза. Треба було налагоджувати справи фірми. Але що я застав? Я застав, — і це доводилось тримати в найсуворішій таємниці, — я застав фірму майже напередодні краху. Так, наша стара солідна фірма, що пережила вже три покоління, була напередодні краху. Що ж лишалось робити мені, синові, єдиному синові, як не шукати джерела нових коштів для врятування фірми?

Л о н а. Отже, ти врятував фірму «Бернік», пожертвувавши жінкою?…

Б е р н і к. Ти добре знаєш, що Бетті мене кохала.

Л о н а. А я?

Б е р н і к. Повір, Лоно, ти ніколи не була б зі мною щаслива.

Л о н а. Так ти пожертвував мною, піклуючись про моє щастя?

Б е р н і к. Невже ти гадаєш, що я керувався тоді корисливими намірами! Якби я був зовсім самотній, зовсім вільний, я б міг сміливо на все махнути рукою і почати діло наново. Але ти не уявляєш, як нерозривно ділова людина — під тягарем величезної відповідальності — зростається з тим ділом, яке вона одержує у спадок. Чи знаєш ти, що від неї, від цієї людини, залежить добробут сотень, навіть тисяч сімей? Чи розумієш ти, що якби фірма «Бернік» збанкрутіла, це мало б надзвичайно сумні наслідки для цілого суспільства, близького і рідного нам?

Л о н а. Усі ці п’ятнадцять років ти брешеш теж заради суспільства?

Б е р н і к. Брешу?

Л о н а. Чи відомо Бетті, що передувало вашому шлюбу і що його викликало?