Розділ X

— Горст не вдавався в подробиці. Я не знаю, що тебе пов’язує з тим Лусіусом, але Горст радить триматися від нього якнайдалі, і я подумав, що важливо, аби ти про це відразу довідався. Він дошкулив Горстові в якійсь іншій справі, і Горст нацькував на нього Мартіна.

— Мартіна?

Борис махнув рукою:

— Ти з Мартіном не знайомий. Повір, ти не забув би, якби з ним зустрівся. Одне слово, краще не водись із цим Лусіусом у своїй справі.

— Знаю.

— Які там у тебе з ним стосунки? Чи це секрет?

— Я… — Я знову похитав головою, показуючи неможливість відповісти на його запитання. — Це надто складно.

— Що ж, я не знаю, які в нього претензії до тебе. Якщо ти потребуватимеш моєї допомоги, звичайно, я тобі її надам — обіцяю, Горст також тобі допоможе, бо ти сподобався йому. Я з приємністю бачив його вчора таким зацікавленим і балакучим! Не думаю, що він має багато знайомих, із якими міг би бути собою й поділяти свої інтереси. Це сумно для нього. Горст дуже розумний чоловік. Він багато чого може дати. Але, — він подивився на свій годинник, — пробач, я не хочу бути нечемним, але мушу зараз бути в іншому місці — я маю великі надії щодо картини! Думаю, ми зможемо її повернути! А тому, — він підвівся на ноги й відважно вдарив себе кулаком у груди, — тримайся. Незабаром ми ще поговоримо.

— Борисе?

— Га?

— Що ти зробив би, якби твоя дівчина тебе зраджувала?

Борис, який уже йшов до дверей, пригальмував, обернувся.

— Чого, чого?

— Якби ти думав, що твоя дівчина тебе зраджує?

Борис спохмурнів.

— А ти впевнений? Маєш докази?

— Ні, — сказав я, перш ніж усвідомив, що це не зовсім так.

— Тоді тобі слід прямо запитати її про це, — рішуче порадив Борис. — Обрати ту хвилину, коли стосунки між вами приязні й вона не чекає такого запитання. Можливо, в ліжку. Якщо ти зловиш її в слушну мить, то навіть якщо вона тобі збреше, ти знатимеш правду. Вона втратить витримку.

— Тільки не ця жінка.

Борис засміявся.