Розділ «Частина III»

Волер звів брову і допитливо подивився на Харрі. Потім відповів:

– Отримаєш перше завдання, яке виконаєш самостійно, не ставлячи запитань. Усі до тебе проходили через це. Випробування на вірність.

– І в чому воно полягає?

– З часом про все дізнаєшся, але доведеться спалити деякі мости.

– Чи означає це порушення норвезьких законів?

– Ясна річ.

– Ага, – сказав Харрі. – Аби у вас щось проти мене було й не виникало спокуси вас виказати.

– Я сказав би це інакше, але суть ти вловив.

– А про що мова? Про контрабанду?

– Зараз я тобі відповісти не можу.

– А звідки тобі знати, раптом я кріт із ОСО?

Волер перегнувся через перила і показав униз:

– Бачиш її, Харрі?

Харрі підійшов до краю майданчика і поглянув на парк. На зеленій траві ще лежали ті, що засмагають.

– У жовтому купальнику, – підказав Волер. – Гарний колір, правда ж?

Усередині в Харрі скрутило, і він різко випростався.

– Ти про нас погано думаєш, – сказав Волер, продовжуючи дивитися вниз. – Ми стежимо за тими, хто потрібний нашій команді. Вона добре тримається, Харрі, але треба їй те саме, що й більшості жінок. Чоловіча турбота, увага. А часу в тебе небагато: такі дами недовго бувають самотніми.

Харрі впустив сигарету, і та полетіла вниз, позначаючи свій шлях шлейфом іскор.

– Учора по всій Східній Норвегії передавали пожежне попередження, – зауважив Волер.

Харрі не відповів, тільки здригнувся, коли співрозмовник поклав руку йому на плече.