Розділ «Частина друга»

Він побачив, що вона вагається, і додав:

– Ма, ти така шикарна у цій сукні.

Вона опустила очі на свою стару блакитну в білі квіточки сукню, і хоча очі залишалися суворими, у куточках рота причаїлася усмішка.

– Ти кажеш точнісінько як твій батечко.

– Он як? А я вважав, що він тільки російською балакав.

Він наче нічого такого й не сказав, але мати здригнулася, наче її вдарило струмом.

– То я піду? – І він затупцяв на місці.

– «Так, ви можете йти»? – Голос Катрини Братт пролунав у тренувальному залі підвального поверху Поліцейського управління. – Ти що, так і сказав Ідару Ветлесену? «Можете йти»?

Харрі поглянув на її обличчя, що схилилося над гімнастичною лавою, на якій він лежав. Світло ламп на стелі обволікало її голову сяйливим золотим німбом. Він важко зітхнув: у нього на грудях покоїлася штанга. Він збирався підняти дев’яносто п’ять кіло і саме зняв штангу зі штатива, коли до залу парадним кроком увійшла Катрина й зіпсувала йому все тренування.

– Довелося, – видушив Харрі й підтягнув штангу ближче до ключиць. – З ним був його адвокат, Юхан Крон.

– То й що?

– Ну, Крон почав з того, що ми застосовуємо до його клієнта недозволені методи тиску, що купівля-продаж сексу в Норвегії цілком законна річ і що наші намагання змусити шанованого хірурга порушити закон щодо лікарської таємниці теж можуть зацікавити пресу.

– Господи! – вигукнула Катрина, і її голос затремтів від люті. – Йдеться ж про вбивство!

Харрі ніколи ще не бачив її в такому стані, тому відповів найм’якшим тоном:

– Послухай, у нас не вийде напряму прив’язати вбивство двох жінок до діагнозу їхніх дітей. Тут може бути простий збіг. І Крону це чудово відомо. Так що я ніяк не міг затримати цього Ідара.

– Авжеж. Усе, що ти можеш, – лежати тут і нічого не робити!

Харрі відчув біль у ключицях і зрозумів, що Катрина, як не сумно, цілком права.

Вона затулила обличчя руками:

– Вибач… Я просто… Божевільний день видався.

– Ох, – простогнав Харрі з-під штанги, – допоможи будь ласка…