Розділ «ІНЖЕНЕР НАВЧАЄТЬСЯ В ПРИРОДИ»

Чи не добуватимуть бактерії на суходолі азот із повітря, щоб удобрювати ним ґрунт? І чи не зуміємо ми примусити бактерії виробляти для нас білки та жири з рослинної сировини, готувати штучну їжу, наприклад із деревини?

Цілком серйозно геологи вже тепер говорять про можливість створювати рудні родовища не за мільйони років, а значно швидше. Бактерії і в цьому допоможуть нам. Вони, ці крихітки, взагалі велика сила на нашій планеті.

Бактерії «хіміки, вони виробляють складні речовини з простих краще, ніж на будь-якому хімічному заводі. Розгадавши природу такого «виробництва», ми спробуємо використати його для своїх потреб.

Ми налагодимо в широких масштабах синтез різноманітних сполук» антибіотиків, вітамінів, вуглеводів, білків і жирів, стимуляторів росту. Ми почнемо добувати корисне всюди, де воно є, і, що дуже важливо, ми виведемо нові види бактерій, примусимо їх синтезувати саме те, що нам потрібно.

Тут ми, щоправда, трохи відірвались від інженерної практики, але техніка, біологія й хімія тепер щільно пов’язані між собою.

Польоти в космос важко уявити без біолога. Хтозна, можливо, саме біолог привезе на Землю якісь корисні для нас мікроби. І марсіанські рослини, якщо вони, звичайно, існують, теж, можливо, приживуться на Землі. Поріднившись із земними одноплемінцями, протягнуть вони зону життя ще далі на північ, Іще вище «в гори.

Тварини нададуть велику послугу техніці. Вони підкажуть нові шляхи, якими підуть учені, щоб удосконалювати старі машини та прилади і створювати нові. Природу використають і за прямого помічника, насамперед для розв’язання кібернетичних завдань.

Електронні машини здаються нам нині вінцем досконалості. Насправді ж це далеко не так. Ми вже говорили про переваги мозку, з яким не зрівняється жоден автомат. Штучний мозок ще потрібно вдосконалювати, поліпшувати його окремі елементи.

Окремі елементи… Комірка машини і нервова клітина «нейтрон; сполучення комірок і нервове волокно «здавалося б, речі різні, несумісні. Та чому б не пристосувати одне до одного, не «вбудувати» в електронну схему біоелемент? Звичайно, поки що все це здається фантастичним припущенням, чистим здогадом.

Комбінація з тварини й машини «такий ще один напрям у біоніці.

Обчислювальний пристрій, в якому роботу виконує живий мозок у поєднанні з електронною апаратурою «ось один із прикладів майбутнього біоелементів у автоматиці. Пристрій далеко надійніший за сучасні, з незрівнянно більшим обсягом пам’яті…

Керований твариною автоматичний регулятор «другий приклад. На всяке відхилення від нормального режиму роботи вона реагує дуже чутливо. Біоструми її організму керуватимуть якимсь процесом.

Коли вже нині створено приймачі біологічної енергії чи, інакше кажучи, енергії живого організму, то на що ж можна сподіватись у майбутньому?

Енергія голосу, точніше коливань голосових зв’язок, сприймається п’єзоелементом, і одержаний струм живить мініатюрний радіопередавач для ближнього зв’язку.

Енергія руху і робота м’язів, ба навіть пульсування крові в судинах, не кажучи вже про тепло, біоструми та хімічні процеси в організмі «все це резерви, які починають використовувати конструктори різних медичних приладів.

Біологічна техніка «навіть саме словосполучення здається нині фантастичним. Проте ми живемо в такий час, коли дійсність наздоганяє і випереджає мрію.

Біоніка поки що не стала інженерною наукою в цілковитому розумінні цього слова. Вона ще тільки намацує шляхи майбутніх практичних рішень. Однак уже нагромаджено численну кількість фактів, які ще треба осмислити, вивчити, привести в систему. І тоді явища живої природи допоможуть інженерові в його пошуках найвигідніших, найрозумніших, рішень тих завдань, що перед ним висуне майбутнє.