Розділ «МРІЯ ВЕДЕ В КОСМОС»

Людина дивиться в завтра

Польоти в космос стали дійсністю. Та чи означає це, що для інженерної уяви тут уже немає простору? Навпаки, саме нині, з виходом людини на колову орбіту, слово за інженером. Він накреслює контури позаземних станцій, космічних кораблів для майбутніх далеких рейсів до планет нашої Сонячної системи чи навіть до інших зірок.

Яке чудове поле діяльності для будівельника «вільний від тяжіння безповітряний простір! Ніщо не заважає архітекторові небесного будинку втілювати в життя свої проекти. Ось де можна створювати дивовижні, казкові палаци, як у «Тисячі й одній ночі»! Ось де можна спорудити місто-дім, що без будь-яких затрат енергії само собі мандруватиме в міжзоряних просторах. Але такі міста «справа дуже й дуже далекого майбутнього.

А ми спочатку вдамося до перспектив ближчих і поговоримо про станцію у Всесвіті. Як її створити «це питання хвилює чимало вчених та інженерів.

Конструктори позаземних станцій повинні забезпечити мешканцям цієї штучної планетки звичне почуття тяжіння. Для цього станція мусить обертатись.

Якщо житлове приміщення розташувати на відстані п’ятдесяти метрів від центра обертання, то двох обертів на хвилину вистачить, щоб настало приблизно таке саме тяжіння, як на Місяці. При такій швидкості нічого боятися запаморочення. Люди почуватимуть себе добре. А в порожнечі, далеко від планет, неважко домогтися обертання. Варт лише надати станції початкового поштовху.

Все необхідне для спорудження треба закинути на орбіту з Землі «адже в порожнечі не знайдеш будівельних матеріалів. Можливо, в майбутньому скористаються астероїдами «маленькими планетками. їх чимало між орбітами Марса та Юпітера. Можливо, знайдуть щось потрібне на Місяці. А тим часом доведеться покладатися лише на те, що візьмуть із Землі.

Один інженер, шукаючи найзручнішого для перевезення і будівництва станції матеріалу, обрав… натрій. М’який, наче масло, блискучий, легкий, він мало скидається на звичайний метал. Натрій боїться води і повітря. Та це на Землі.

За атмосферою, при близькій до абсолютного нуля температурі, м’який натрій не поступиться твердістю перед сталлю. А води і повітря там боятись нічого.

Хімія пластичних мас дасть інженерові нові матеріали. Вони будуть поєднувати у собі властивості, здатні задовольнити найвередливішого замовника.

Є пластмаси міцні й дуже легкі, стійкі щодо всіляких впливів, добре піддаються обробці. То, можливо, з пластмаси «міцної, як метал, прозорої, наче скло, до того ж здатної, ніби фільтр, затримувати шкідливі промені, а також тепло й холод «будуватимуть станцію та її частини.

Під час спорудження будинку для життя в світовому просторі слід багато дечого передбачити.

Не так просто, наприклад, вийти з приміщення станції чи ввійти до нього. Довкола «порожнеча, і повітря негайно «утече» з будинку. Тому доведеться, як і на ракеті, влаштувати особливі двері. їх буде двоє, внутрішні та зовнішні. Вони відокремлять герметичну камеру-шлюз від усього приміщення.

Житель небесного острова одягає скафандр і входить до шлюзу. Внутрішні двері зачиняють, повітря відкачують, і лише після цього можна рушати в порожнечу. А повернувшись із безповітряного простору, потрібно навпаки «спочатку наповнити камеру-шлюз повітрям, потім відчинити внутрішні двері.

Обертовий рух станцій, необхідний для створення штучного тяжіння, завдає разом з тим і певного клопоту. Неможливо спостерігати небо, яке неначе весь час обертається. Незручно приєднувати кабелі та проводку або причалювати до приміщення, коли воно крутиться, мов дзиґа. Тому обсерваторію треба або ж винести окремо, або використати стробоскопічні пристосування до телескопів: оптичну систему із дзеркалами, що обертаються. Вона дасть змогу вести спостереження.

Дуже важливо, щоб станція була стійка, не переверталася, зберігала в просторі потрібне положення.

Наша Земля «теж міжпланетна станція. Проте вона має величезну масу, і тому на її рух не впливає те, що відбувається на поверхні земної кулі. Інша річ «крихітна штучна планетка. Зберуться члени екіпажу в одному приміщенні чи почнуть ходити з відсіку у відсік «і ось уже відхилилася вісь обертання цієї планетки.

Крім того, Сонце, Місяць і Земля своїм тяжінням впливатимуть на рух станції. Це може «збити» її зі шляху, ба навіть зруйнувати. Згадаймо про кільця Сатурна: очевидно, під дією тяжіння планети один із супутників надто близько підійшов до неї і розпався на дрібні шматки.

Для більшої стійкості невеликої станції в просторі треба раціонально розподілити її масу, подбати про те, щоб переміщення людей і вантажів не змінювало різко положення центра тяжіння. Що більша станція, то стійкіша. Міцна й велика споруда протистоятиме руйнівній дії припливних сил. Нарешті, в разі потреби екіпаж матиме змогу виправити рух, «у цьому допоможуть запасні ракетні двигуни та гіроскопічні прилади.

Можна скористатися й двигунами, що мають масивні маховики, їхнє обертання спричинить поворот станції в інший бік.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Людина дивиться в завтра» автора Ляпунов Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МРІЯ ВЕДЕ В КОСМОС“ на сторінці 1. Приємного читання.