Вершники на Інгулі

Близько жовтня попереднього року розпочалася її епідемія в недалеких від

міста районах, що вимагало заходів до її відвернення. Через 16 років міська

громада, прохаючи Остен-Сакена прийняти звання почесного громадянина,

відзначить його зусилля у боротьбі з лихом “в ті страшні 1847 – 1848 роки”.

30

У переліку пам’яток містобудування, архітектури, садово-паркового

мистецтва національного і місцевого значення, затвердженому головою

облдержадміністрації 28.12.2004 р., палацовий корпус – військова

прогімназія датується 1851 – 1855 рр. Спогади Фета і “старого солдата” про

відвідини Єлисаветграда царем 1851 р. (Пашутін називає 1852 р.) дають

можливість дійти висновку, що Романов тоді зупинявся ще не в новому

палаці. У свідченнях солдата, поданих “Н.П.” (так, до речі, підписувався у

місцевій пресі єлисаветградський музикознавець М. Пашковський) “Русской

старине”, йдеться, що цар піднявся сходами до палацу на головній вулиці

міста. Зауважимо, що останньою, особливо в сер. ХІХ ст., вважалася Велика

Перспективна. Палацом же до будівництва спеціального приміщення

називали той будинок, де зупинявся цар. “Стали очищати дім, який займав

корпусний командир, і влаштовувати його в якості палацу”, – писав Фет про

підготовку до приїзду Романова 1847 р.

А. Скальковський підкреслив роль у справі новобудови керівника (по