Вершники на Інгулі

чия миловидна донька регулярно з’являлася у зібранні, була причиною появи

молоді в будинку її батьків, де неодноразово танцював під фортепіано і Фет.

У недобудованому (це свідчить, що Романов ще не міг тоді там зупинятися)

палаці поет був одного разу, коли поруч на майдані, у якості ад’ютанта

першого полку корпусу вишикував усіх юнкерів, які мали з’явитися на огляд

царя, приїзд котрого очікувався невдовзі (у 1848 – 1850 рр. його не було).

Тоді попередню їх перевірку мало здійснити місцеве військове керівництво.

Поки вишикувані юнкери після команди “вільно!” чекали на останнє, Фет,

ховаючись від спеки, піднявся дерев’яною кладкою до палацу, де перекурив.

Охоронні дошки на приміщеннях колишнього кавучилища

засвідчують, що збудовані вони були 1848 р., тобто усі зовнішні роботи мали

бути виконані десь за півроку до осінньо-зимових холодів. На наш погляд, у

середині ХІХ ст. малореально було спорудити за цей час 89-метровий манеж

і три великих триповерхових будинки, коли значно менше двоповерхове

приміщення Єлисаветградської управи з її службами тоді будувалося з

використанням “господарського волячого парку” міста два роки. (Хоча

зрозуміло, що темпи спорудження виїзного “царського палацу”, для якого

мали буди докладені надзусилля, напевне, не можуть оцінюватися

звичайними мірками.) До цього ж, влітку 1848 р. у Єлисаветграді лютувала

холера, одним із найбільш вражених мікрорайонів якою стала Ковалівка.