Вершники на Інгулі

соснівський дядько, вилікував”.

У зв’язку з тим, що із трьох корпусів колишнього ЄКУ більш-менш

цілим, хоч і потребуючим ремонту, залишився лише один, школа

розташувалася в приміщеннях колишніх реального училища, ремісничої

школи (кінне відділення) та будинках Бородкіних по вулиці Леніна

(артилерійське і скорострільне відділення). Коней розмістили на подвір’ї

будинку № 1 колишнього кавучилища, гармати – на майдані біля колишнього

тиру в Ковалівському парку. Оскільки майже весь викладацький склад

залишився в Таганрозі, його комплектувати довелося в Єлисаветграді.

Заняття розпочалися 30 вересня.

Навчальні приміщення вимагали поточного ремонту, не вистачало

217

підручників, наочності в кабінетах, лавок для занять. Незручності складало

розташування в різних приміщеннях. 5 жовтня молодший клас кінного

відділення на чолі з начальником школи Нейманом направляється на

польський фронт, потім проти Врангеля, а далі – Махна, звідки повернувся

8.2.1921 р., втративши трьох бійців та 21 коня. На цей час школа змінила свій

статус.

15-І КІННІ КОМАНДНІ КУРСИ

(1920 – 1921 рр.)