Вершники на Інгулі

датуються дві згадки в газеті про приміщення кавучилища. Тут у жовтні

члени трудової артілі військових могли отримати кошти у полковника

Піотрковського в господарській частині приміщення. А мимо нього тривалий

час текла “зловонна рідина”, засобів проти якої ніхто не вживав.

На початку листопада публікується матеріал “Знищення приміщень і

гаю юнкерського табору”. У зв’язку з похолоданням і дефіцитом палива

сторожова охорона не могла перешкодити викраданню з офіцерських

квартир рам вікон, підлог і дерев’яних стель. Черга могла дійти і до товстих

балок під підлогою і на даху. Вирубався гай. Жоден з інших закладів не

піддавався подібному пограбуванню городянами при більшовиках та

григор’ївцях. При зміні влади щоразу затрачалися великі кошти на

відновлення знищеного тут. У статті йшлося, що уряд бажав відновити

училище у найближчому майбутньому. “Призначено начальника училища

(відсутній

нині),

організована

охоронна

комісія,

але

крадіжки