Вершники на Інгулі

Палацовою та В. Перспективною вулицями. Не все із запланованого вдалося

виконати, зокрема, на демонстрацію не з’явилися музиканти.

У цей період більшовицька влада ще не виявляла ворожого ставлення

до релігії. Тож у церкві колишнього ЄКУ 14 липня 1919 р. хрестить свою

доньку “діловод 1-х радянських Єлисаветградських кавалерійських

командних курсів” М. Смирнов. Хрещеним батьком став скарбник курсів

В. Васильєв. Протоієреєм тоді служив М. Романовський, священиками –

М. Іващенко та В. Покровський. Навесні було охрещено сина диякона

домової церкви П. Дмитрієва, кумом якого став викладач фехтування ЄКУ

В. Яковлєв. Того року до метричної книги церкви записували представників

дворянства Петроградської і Московської губерній (які, очевидно, покинули

центр Росії після встановлення там радянської влади), військовослужбовців

червоноармійського 1-го Вознесенського та білогвардійського 4-го Чеченського

полків, бронепотяга, військовополонених петлюрівців. У колишній церкві

ЄКУ не лише здійснювалися обряди вінчання, хрещення і відспівування. З

15.12.1919 р.

тут планувалися виступи любительського хору під

керівництвом Г. Хворостенка.

У серпні заснований одним із організаторів Вільного козацтва у краї,

колишнім членом повітової земської управи, учителем Герасимом