Зелена книга

         Політичні та економічні проблеми такої меншини можуть бути вирішені тільки в умовах суспільства, яким правлять маси, де влада, багатство і зброя належать масам. Розглядати меншість тільки під кутом політичних та економічних проблем - диктат і несправедливість.

         Чорні

         Правити світом будуть чорні.

         Поневолення чорної раси білою расою було останнім етапом в історії рабства. Пам'ять про це збережеться в свідомості чорної людини до тих пір, поки вона не відчує, що повністю відновила свої права.

         Цей трагічний факт історії, завдане їм почуття болю і психологічне прагнення до самоствердження та реабілітації з боку цілої раси представляє такий психологічний фактор, значення якого, враховуючи прагнення чорної раси до реваншу і панування, не можна скидати з рахунку. Крім того, необхідно враховувати і такі чинники історичного суспільного процесу, як панування жовтої раси, що прийшла з Азії та захопила інші континенти, а потім і панування білої раси, яка колонізувала цілі материки.

         Нині настає період панування чорної раси.

         З соціальної точки зору, чорна раса нині перебуває у вкрай відсталому стані. Однак ця відсталість сприяє чисельній перевазі чорної раси, оскільки низький рівень життя позбавив чорних можливості використовувати засоби, що обмежують дітонародження. Крім цього, в силу відсталості громадських звичаїв чорним невідомі обмеження в сфері шлюбних відносин, що веде до необмеженого росту чорного населення. У той же час інші раси внаслідок регулювання дітонародження та чинного законодавства про шлюб чисельно скорочуються. Це також наслідок їх постійної зайнятості на противагу чорним, ведучим дозвільний спосіб життя в атмосфері вічної свободи.

         Освіта

         Придбання знань - це не той регламентований процес і не ті матеріали, зафіксовані в підручниках, які молодь змушена протягом певних годин заучувати в навчальних аудиторіях. Такий метод навчання, прийнятий нині в усьому світі, суперечить свободі. Обов'язкове навчання, яким похваляються держави світу, які зуміли нав'язати його молоді, є засобом придушення свободи, придушення природних здібностей людини. Примус при виборі професійної орієнтації являє собою диктат, згубний для свободи, оскільки він позбавляє людину права вільного вибору, творчості і прояву таланту. Змусити людину вивчати яку-небудь дисципліну по програмі - диктат. Нав'язувати людям вивчення певних предметів - диктат.

         Обов'язкове регламентоване навчання за програмами означає на ділі примусове насадження невігластва серед мас. Всі держави, що зводять процес навчання в рамки офіційних програм і змушують своїх громадян навчатися виключно в межах офіційно встановлених і схвалених предметів і дисциплін, здійснюють над своїми громадянами насильство. Всесвітня культурна революція повинна розтрощити прийняті нині у світі методи навчання і звільнити людську свідомість від тенденційних програм і навмисної перебудови смаків, понять і умонастроїв людини.

         Сказане не означає, як може здатися деяким вульгаризаторам, що потрібно закрити навчальні заклади і позбавити людей можливості вчитися. Навпаки, це означає, що суспільство має забезпечити навчання і дати своїм громадянам можливість вибрати такий вид діяльності, який найбільше відповідає їх природі, що, в свою чергу, вимагає наявності достатнього числа навчальних закладів в усіх галузях знань. Брак їх обмежує свободу людини, і спонукає її вивчати дисципліни, представлені в існуючих навчальних закладах, і тим самим позбавляє його природного права вільного вибору, оскільки навчальних закладів по інших областях знань не існує.

         Суспільство, яке перешкоджає поїздкам для навчання або монополізує знання - це відстале, вкрай неосвічене і вороже свободі суспільство. Рівним чином відсталими, вкрай неосвіченими і ворожими свободі є товариства, що перешкоджають істинному знанню, суспільства, які монополізують релігійні знання, суспільства, що представляють чужу релігію, культуру і спосіб життя в спотвореному вигляді, і ті суспільства, в яких матеріалістичні знання знаходяться під забороною або монополізовані ним. Знання - природне право кожної людини, і ніхто не повинен позбавляти людину цього права, тільки сама людина може відмовитися від нього.

         Неуцтву прийде кінець, коли все буде представлено в правдивому світлі, коли кожна людина буде мати можливість пізнавати істину доступним для себе шляхом.

         Музика і мистецтва

         Люди будуть відсталими, поки не зможуть пояснюватися на одній мові. До тих пір, поки людина не зуміє здійснити цю, яка поки що уявляється нездійсненною, мрію - кожен народ буде висловлювати радість і печаль, добро і зло, красу і неподобство, спокій і страждання, смерть і безсмертя, любов і ненависть, словом, буде виражати все різноманіття почуттів, смаків і настроїв на своїй мові, яку він засвоює за природою. Більш того, сама поведінка людини буде визначатися реакцією, викликаною емоційним сприйняттям, яке створюється мовою в душі його носія.

         Ухвалення однієї мови в даний час не вирішує цієї проблеми. Питання це буде вирішено, лише коли процес злиття мов пройде ряд стадій, на що піде життя не одного покоління за умови, що з часом ці покоління втратять фактор спадковості: чуттєві сприйняття, смак і темперамент дідів і батьків створюють чуттєві сприйняття, смак і темперамент синів та онуків. Якщо предки говорили на різних мовах, а нащадки говорять однією, то це не означає, що нащадки, говорячи однією мовою, мають спільні смаки й ті самі емоційні сприйняття. Єдине естетичне ставлення може з'явитися тільки після того, як нова мова створить генетичний фактор передачі смаку і чуттєвих сприймань від покоління до покоління.

         Якщо одна група людей носить з нагоди трауру біле, а інша - чорне, то й емоційне сприйняття даного кольору кожною групою буде відповідним, тобто для однієї негативні емоції завжди будуть пов'язані з чорним кольором, а для іншої - з білим. Подібна емоційна реакція здійснює конкретний вплив на організм в цілому, причому це сприйняття передається у спадок, так що наступне покоління буде інстинктивно не любити чорний колір, тому що його не любило попереднє покоління. У силу цього кожен народ в змозі по-справжньому сприймати тільки власне національне мистецтво і національну спадщину і з причин генетичних не сприймає чужі мистецтво і спадщину навіть у тих випадках, коли народи, що мають різну культурну спадщину, в даний час говорять однією мовою. Ця відмінність, хоча і в слабкій формі, проявляється навіть всередині одного народу.

         Навчитися єдиній спільній мові неважко, так само, як неважко, знаючи мову інших народів, навчитися розуміти їх мистецтво. Складність полягає в неможливості справжнього емоційного злиття з чужою мовою. Ця проблема буде існувати, поки не зникне вплив фактора спадковості на людей, що говорять на одній мові.

         Людство буде в справжньому сенсі перебувати в стані відсталості, поки люди не заговорять єдиною загальною мовою, причому не вивченою, а успадкованою від батьків.

         Проте, досягнення цієї мети за умови неухильного розвитку людської цивілізації - всього лише питання часу.