Розділ «Кому завадив Форум Євромайданів. Файл № 7»

Іван Філіпович: «Від Автомайдану відокремилася група, яка їздила Україною. Ми поїхали у Дніпро, Запоріжжя, а потім на Форум Євромайданів до Харкова. У Дніпрі були на мітингу, у Запоріжжі поїздили містом, там усе було спокійно щодо нас, а от до Харкова ми потрапили у день Форуму Євромайданів. Ми приїхали без широких анонсів і трохи поламали плани міліції, бо вони не могли зрозуміти, що відбувається: десь у них відкривається Форум, а тут раптом з'являються машини з майданівськими прапорами і починають їздити містом. За нами одразу приставили хвіст. У Харкові в мене є товариш, який має хостел, і ми домовилися, що переночуємо там за символічну ціну, просто щоб персоналу щось заплатити за роботу. Ми якраз пікетували харківський торговельний центр „Караван“, коли товариш приїхав і каже: подзвонив із міліції приятель, він там заступником управління, сказав, щоб я нікого у себе не розміщував і щоб ви сьогодні їхали з Харкова. Хтось стуканув чи його прослуховували. Ми зрозуміли і, щоб не підставляти його, поїхали на Полтаву. Там однією із головних активісток була художниця Юлія Петушинська, батько якої, комуніст, приходив на Майдан і вони там сварилися. Вона хлопців наших розмістила. Наступного дня був мітинг, ми виступали. Метрів за 40 від сцени стояли менти, я сказав, що, коли був молодим, служив у ВВ, захищав спокій батьків цих хлопців від зеків, а тепер вони зека захищають від мене. Світ перевернувся».

За два дні роботи Форуму у Харкові ми з колегами мали багато пригод — і блукання містом в оточенні «тітушок», і сутички із застосуванням газу, і мітинги бюджетників, і блокування автомобілями, й обкидування яйцями, і автобуси-глушилки з радянською музикою, і напад на книгарню — як то кажуть, до кольору, до вибору. Але найбільше враження, безперечно, справив штурм Свято-Дмитрівського храму УАПЦ, який надав свою трапезну під засідання.

«Будівлю Свято-Дмитрівського храму в Харкові, де проходить Всеукраїнський форум Євромайданів, штурмували невідомі в масках».

(УП, 11.01.2014)

Рустем Аблятіф: «Для мене як для релігійної людини це був шок. Як можна напасти на Храм? Я не можу уявити навіть найбільш пропащого мусульманина, який міг би зробити наругу над будь-яким храмом! Це означає, що у людей просто немає моральних бар'єрів. Які б не були у нас п'яниці — напасти на Божий Храм!? Неважливо який — це ж Божий Храм!»

Форум Євромайданів проводився зовсім не як парадний захід. Його задачею було встановити горизонтальні зв'язки між Майданами, налагодити співпрацю, виробити єдину стратегію як на час Революції, так і після її перемоги, бо всі делегати розуміли, що зміна влади — це не кінець, а лише початок роботи.

Сергій Жадан: «Досі шкодую, що далі не зайнялися цією справою, із цього могло вийти щось хороше. У Києві за тиждень уже почались інші події. Із Форуму майже ніхто не пішов у політику, це були не політикани, а справжні громадські активісти. Все робили без копійки грошей. У Харкові Кернес був царем і богом, але не зміг розігнати Форум — попри Жиліна, попри зігнаний натовп. А з іншого боку: як так — без партактиву? Ми наступили на ногу всім».

І справді, наші збори у Харкові несподівано викликали негативну реакцію у колах керівництва Майдану. На наш подив, виявилося, що проти нас були всі.

«Влада хоче використати Всеукраїнський форум Євромайданів у Харкові для переформатування протестного руху в Україні. Про це на брифінгу у прес-центрі в Штабі національного спротиву заявив член Ради ВО „Майдан“ Зорян Шкіряк. Коментуючи проведення зібрання у Харкові, Шкіряк повідомив, що з достовірних джерел з Адміністрації Президента було отримано інформацію про темники, які влада на чолі з Президентом Віктором Януковичем буде намагатися просунути на зазначеному Форумі.

За його словами, це, зокрема, проект резолюції, яку буде ухвалено на Форумі у Харкові, до якої включено шість пунктів, „які яскраво свідчать про наміри Януковича реалізувати план розколу українського суспільства, подальшого збурення та розколу Майдану“».

(УП, 11.01.2014)

Звісно, ми усвідомлюємо, що Шкіряк — постать, м'яко кажучи, несамостійна, що його використовують тоді, коли треба озвучити дуже сумнівні тези у режимі «свисти, Ваньку, ти дурніший». Але збурення, яке виникло навколо Форуму, яскраво свідчило, що політики бояться конкуренції і тому будь-яку ініціативу знизу намагаються задавити у зародку.

Крім того, варто зафіксувати, що ще в середині січня 2014-го року керівництво столичного Майдану не бачило ролі регіонів у революційних процесах і наївно вважало, що все вирішується виключно у Києві.