TextBook – А як же ж не повірити, якщо ви – це красива давня легенда, а кляті московити є напрочуд близькими й реальними?!
– Тобто?! – Григорій аж підскочив від несподіванки, так що ледь не перекинув стола.
– Не ображайся, синку, будь ласка! Я ж не для того сказав це, щоби…
– Що означають ваші слова, отче?!
– Не забувай, синку, що від часу Полтавської битви та вашої втечі у володіння султана минуло вже чверть століття. За цей час встигло народитися, підрости та змужніти багацько козаків, які не бачили усього того, а лише чули.
– Але ж я пам'ятаю все, що відбувалося!..
– І навіть саму битву? – отець Гаврило хитро примружився.
– Ні, звісно, що ні… Я ж в обозі був разом з матусею, братом Михайликом і сестрами, – гетьманич трохи зніяковів. – Проте чудово пам'ятаю безупинні перегони через Дике поле після поразки, переправу…
– Отож-бо! А інші й того не бачили.
– Але ж воно було, було!..
– Так, твоя правда, синку. Проте сталося це не на їхній пам'яті, а отже – немовби в якомусь іншому житті.
– Ви ще скажіть, що було то в іншій Украйні!.. – Григорій зневажливо скривився.
– Можна і так сказати, синку, маєш рацію.
– Що-о-о?!
– Так-так, відбувалося все те в іншій Украйні – у ще вільній країні, якій тільки-тільки накинули зашморг на шию. А тепер уже нещасна наша батьківщина гойдається на шибениці, на ногах і плечах у неї повисли кати, щоб швидше шийні хребці зламати…
– Себто ви хочете сказати… – гетьманич ще трохи подумав, перш ніж вимовити: – Ви хочете сказати, що нинішня Украйна вже зовсім не та, що колись?!
– Так, синку, воістину так… хоч як боляче говорити подібне. Та сама колишня Украйна вже померла. Вас усіх, хто став малесенькими трісочками тієї померлої держави, лихі буревії повимітали в інші землі. А тим, хто залишився тут…
Отець Гаврило знов тяжко зітхнув.
– А тим, хто залишився, – як же їм не повірити, що чергова маленька трісочка з купи таких самих трісочок згоріла, пішла попелом по вітру… приміром, як-от славетне місто Батурин?!
– Але ж ми зараз саме тут, у Батурині!..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 7 Гендляр, прочанин, масон“ на сторінці 8. Приємного читання.