TextBook – Тобто?!
– Нехай буде, як буде.
– А-а-а…
– Не хвилюйся за мене, парубче, все гаразд. Я у повній безпеці.
– Ви певні?
– Більш того, про мою повну безпеку подбає особисто пан комендант. Отже, все і справді гаразд.
– А може, вам все ж таки краще утекти, доки не пізно?
– Щоб москалики погналися за мною, немовби хорти за зайцем?! Е-е-ет, таке вигадаєш!
– Але все ж таки…
– Хлопче, не заперечуй, будь ласка: ти і без того зробив для мого порятунку усе можливе, а далі… Далі побачиш уранці – обіцяю!
– А як же Січ?!
– Січ?..
Григорій спробував пильніше придивитися до візника, проте марно: заважала майже суцільна темрява під шатром.
– Що знаєш ти про Запорозьку Січ і козаків такого, що постійно заводиш мову про те? – замислено пробурмотів гетьманич.
– Дещо більше, ніж ви уявляєте.
Настільки зухвалої відповіді годі було й очікувати від прислужника московитів… нехай він і наважився звільнити полоненого бунтівника! Мабуть, парубок і сам зрозумів це, оскільки поквапився пояснити:
– Ви не дивіться на моє нинішнє становище. Адже насправді я не селюк… просто так склалося, що втік з дому. Бо до того часу…
– А чому втік?
– Матуся померла, а жити з мачухою… Ні-ні, краще вже безбатченком поневірятися, ніж її примхи терпіти.
– Мати померла, кажеш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 7 Гендляр, прочанин, масон“ на сторінці 14. Приємного читання.