- І кажіть же ви: чорт ї не взяв його...
Слово-друге про Марка.
А трапилась тому Маркові, казали, така пригода: на зелені свята, під час вистави, Марків партнер палахнув ізгарячу в його з обріза, замість порожнього, бойовим набоєм; на щастя, куля попала тільки в пахву, і, місяців зо два одлежавши в шпиталі, Марко знову вернувся в село, накульгуючи, правда, та уси вгору накрутивши і шапку, як завжди, збивши набакир.
Сміються.
- Та й не кається, знову за своє!
- Де там вам кається: вертався вчора з шпиталю - додому не зайшов, покульгав зразу на репетицію.
Хтось голосно позіхнув:
- Оце актьор! Такого актьора...
Застрибали рядна на веранді, захитались, розсовуються.
- Стійте! Здається, таки починають.
- Сла-ава богу, дождалися!..
Двір прокидається - радість, гомін, давкотня.
- Тихше, тихше! Посідайте!
Два хлопчики, змагаючись за місце на ослоні, застрибали перед сценою, як півники: лусь! лусь! - один одного.
- Посідайте, каменем би ви сіли!
Вщухли.
Жовто світить на сцені злиденний каганець...
Тихо. Ждуть - не чуть.
- Та там же, здається, нікого й немає,- розчарований голос.
Зразу зіпає щось за сценою з розпачем:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оповідання» автора Васильченко С.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГОЛОД“ на сторінці 2. Приємного читання.