TextBook – Ви не смієте!.. – закричав той. – Це насильство! Я вам не бидло, я ротмістр Хшонстовський!
– Так би й сказав, а то викаблучуєшся, як що путнє!
– Але я більше не скажу ні слова! Ніц не вєм! Мої вуста…
– Ониську!
– Один мент, пане гетьмане!
– Я… я скажу, – забелькотів ротмістр, задкуючи від Ониська. – Я з Лубен… Там і пан полковник Потоцький.
– Чого він там сидить?
– Підмогу чекає, – покірно відповів ротмістр. – До нього має прибути його милість польний гетьман з коронним військом. Він уже вирушив з Подолії. Крім того, пан полковник очікує князя Ярему Вишневецького, котрий поспішає з Києва. – Благально вигукнув: – Але більше я нічого не знаю!
– Схоже на правду! – кивнув Гуня.
– Правда, чистісінька правда! – белькотів ротмістр і випльовував вус, що ліз йому в рот. – Чув іще краєм вуха… Потоцький має з Вишневецьким іти в Лукомль, щоб знищити там загін якогось Сокирявого. Щоб той не встиг з вами з'єднатися.
Остряниця переглянувся з Гунею.
– Не будемо гаяти часу. Потоцького треба розбити, поки йому не надійшла підмога. Заодно – виручити Сокирявого. У нього чималий загін в Лукомлі, для нас це теж підмога. Вели, Дмитре, сурмити похід!
– Люблю похід! – блиснув очима Гуня. – В один мент зберемося, обози ще звечора готові. – Вказав на ротмістра: – А з цим левом що чинити? Стяти йому голову та хай іде собі з миром?
– А-а-а… – ротмістр затремтів і впав на коліна. – Помилуйте, проше пана… Бога молитиму…
– Жити хочеш? – запитав Остряниця.
– Хочу, ваша милість, ой як хочу, – повзав на колінах ротмістр. – Помилуйте, я все сказав… Жити хочу…
– А чого ж ти йшов на Україну, як жити хочеш? – поспитав гетьман. – Жінок та дітей по селах вирізати?
– З примусу, проше пане, з примусу йшов. Його милість польний гетьман присилував… Та я пташки за своє життя не зобидив.
Остряниця оглянувся, бо хтось узяв його за рукав сорочки. Орися дивилася на нього благальними очима.
– Помилуй… Який же він ворог, коли на колінах повзає? Він навіть не людина вже… Не треба крові хоч сьогодні вранці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фортеця на Борисфені [Серія:"Історія України в романах"]» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга третя Вилітали орли, вилітали сизі…“ на сторінці 42. Приємного читання.