TextBook В объятьях ты, в руке стакан —
Вот я и папа, и султан…
А з вікон арештантського вагона теж линула пісня, наче повисала в повітрі позаду поїзда, разом із клубами рудого диму з паровоза, стелилася до землі, танула і зникала в спустошених трилітньою війною полях Галичини:
Вышли мы все из народа, дети семьи трудовой,
Братский союз и свобода – вот наш девиз боевой…
Смеркало. На землю падала пітьма. І нічого довкола не було видно крізь неї. Жодного вогника не блимало вночі: налітали австрійські літаки та німецькі цепеліни – сипали залізні стріли з мішків і кидали бомби на все живе.
Перші вогники блимнули аж під Проскуровом. Тут починався тил. Тут знали тільки одне зведення всі останні від дня революції чотири місяці війни: на фронті без змін…
Поразка
1
Це була, власне, перша «бойова» операція дружинників робітничої самооборони Данила Бриля та Харитона Києнка.
Вони брали участь у патрулюванні перед театром «Бергоньє» на Фундуклеївській вулиці.
В приміщенні театру «Бергоньє» відбувалося спільне засідання Ради робітничих депутатів та Ради військових депутатів.
Стояло, власне, тільки два питання: обрання делегатів на Всеросійський з'їзд Рад у Петрограді та злиття обох київських Рад в одну Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів. Як наказ делегатам на з'їзд, мала бути визначена також і політика майбутньої єдиної Ради: війна чи мир, земля – селянам, фабрики – робітникам, тобто здійснення робітничого контролю над підприємствами, і ще – який же жадано державний устрій для України?
Вирішення всіх цих справ кісткою впоперек горлянки стояло реакційним елементам міста – можна було чекати будь-яких ексцесів та провокацій. Тим-то й не можна було здатися напризволяще.
Звичайно, охорону зборів могли б здійснити військові частини гарнізону. Одначе якраз сьогодні всі війська, дислоковані в місті, вийшли на відповідальну операцію: з наказу командуючого округом в місті провадилась величезна облава на дезертирів. Треба було зважати й на те, що найбільшу загрозу для об'єднаного засідання Рад становили якраз військові частини, вірні Тимчасовому урядові: сьогодні вони були під гвинтівкою, і саме від них і можна було чекати агресивної акції.
Тому й вирішено покласти охорону на печерську дружину робітничої самооборони.
Це було тільки півста бійців з однозарядними берданками.
Дружинники походжали по тротуарах кварталу, а по той бік вулиць юрмились люди, цікаві знати, чим закінчиться засідання, або й просто роззяви та гульвіси.
Міліціонери стояли на розі і перелаювались з дружинниками.
Міліціонери гукали:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мир хатам, війна палацам [Серія:"Історія України в романах"]» автора Смолич Ю.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Червень“ на сторінці 12. Приємного читання.