– А українці хочуть воювати!
– Хочуть? – недовірливо перепитав Тома. – Не може бути!
– Бо вони прагнуть вибороти національне визволення!
– Що ви кажете!
– Українців треба виділити в окрему армію, мсьє міністр, і ця армія буде цілком боєздатна! Запалене священним ентузіазмом, наше військо покотиться просто на груди ворогові!
– Мсьє, – урвав Тома пристрасну мову Винниченка. – А скільки може бути українців у російській армії?
– Чотири мільйони, мсьє!
– О!
– Чотири мільйони вояків зараз розкидані по небоєздатних російських частинах, але якщо їх зібрати докупи…
Винниченко прочинив дверцята і, нарешті, з'явився перед міністром Франції. Мсьє Тома ґречно його вітав:
– Радий познайомитись з вами, гм… наочно, мсьє! – Тома коректно вклонився.
– Щасливий з цього! – Винниченко шанобливо схилився.
– Так ви кажете, чотири мільйони і… боєздатних?
– Запалених жаданням покласти живот свій на олтар…
– Цю інформацію і гм… ваші побажання я доповім прем'єру Клемансо і президентові Пуанкаре.
– Від імені Центральної Ради – велике спасибі, мсьє! Від імені партії українських соціал-демократів – спасибі ще більше, дорогий колего!
– Бувайте здорові, мсьє. Радий був з вами познайомитись! – Альбер Тома приязно посміхнувся і попростував до дверей.
– Так ми будемо надіятись, мсьє? – гукнув йому навздогін Винниченко.
Він побачив, як карк Тома здригнувся – Тома згідливо хитнув головою. Міністр поспішав, бо за дверима його вже, мабуть, заждались шанувальники та шанувальниці. Одначе Винниченко встиг, поки відчинялися двері, ще гукнути йому:
– Моє прізвище – Ві-ні-шен-ко! Я – заступник голови Центральної Ради, а наш голова, мсьє Грушевський, трохи, знаєте, той… пронімецької орієнтації, – кажу це вам дискретно, як колезі по партії. Отже, не той… Ві-ні-шен-ко!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мир хатам, війна палацам [Серія:"Історія України в романах"]» автора Смолич Ю.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Травень, 2“ на сторінці 25. Приємного читання.