Розділ «Фотосет для «Men’s Health»»

Надвечір на пляжі, коли я стомлено цмулив крізь соломинку невідь-який за ліком коктейль, а Тьомик все ще осатаніло гамселив руками на воді, нас розшукав Джошуа.

– Привіт українцям!

– Hóla, друзяко!

Я лиш стримано кивнув.

– Артеме, ти йому надзвичайно сподобався! – радо випалив коротун.

– Кому?

– Дилеру! Він покладає на тебе колосальні надії. Тепер я певен: тебе чекає велике майбутнє!

Тьомик задер носа й випнув груди.

– Я порадився з фотографами, – продовжив Джошуа, – і вони підказали мені зробити пробний фотосет топлес у якомусь спортзалі, на фоні тренажерів та гімнастичних снарядів абощо. Ну там, типу, sport style і все таке. Це ідеально підходить під концепцію наступного числа «Men’s Health»!

– І зразу на обкладинку? – Тьомик облизувався, наче кіт над сметаною.

– Ні. Звісно, ні. Для початку лиш кілька знімків наприкінці журналу.

Мій товариш похнюпився.

– Не слід так поспішати, мій друже, – заспокоїв його мексиканець. – Спочатку треба добратись до перших сторінок, потім потрапити на розворот журналу, а вже аж потім на обкладинку. Одначе, я певен, у тебе все вийде! У тебе свіжий і нетрафаретний типаж… велика раритетність…

– Я готовий! – рішуче відказав Тьомик, тут-таки впав на землю і почав віджиматися.

6

– Це що за… – я роззявив рота.

– Тихо, тихо. Це… це такий антураж! Експозиція, так би мовити, – поспішив мене заспокоїти Джошуа. – Звичайні люди з вулиці, ну там, масовка плюс працівники студії: декоратори, візажисти, всякі інші…

– Але для чого?

– Щоб на фотознімках все виглядало реалістичніше, – буркнув мексиканець.

Тьомик, засліплений спалахами кишенькових фотокамер та гулом юрби, нічого підозрілого не помічав. Зовсім навпаки – побачивши таку кількість люду, що несамовито заволав при його появі, мій напарник задер підборіддя і пошпацирував до подіуму, мов павич, одразу відчувши себе у своїй тарілці.