Розділ «Фотосет для «Men’s Health»»

Це мені чомусь не сподобалось ще більше.

– Я тому й підійшов до вас зазнайомитись, – правив далі коротун. – Ви мені приглянулись з чисто професійної точки зору. Особливо ось цей парубійко, – Джошуа солодкаво усміхнувся і поплескав Тьомика по коліну. – Дуже в тебе, аміґо, оригінальний і своєрідний типаж лиця. Такого не зустріти в Америці, а тим більше в Мексиці. Артеме, кажу тобі як знавець і видатний експерт, ти міг би легко зробити блискучу кар’єру в модельному бізнесі.

Курдупель влучив у яблучко. Тьомик аж язика висолопив.

– Справді?

– Ти вже повір мені, я свою справу знаю. Часом у Вегасі я беру хлопців прямо з вулиці, кілька місяців доводжу їх до пуття у своєму салоні, а потім представляю босам з «Men’s Health». Ще ні разу не було, щоб відмовили. Кожен з моїх протеже тепер має мільйонні контракти на рекламу спортивного одягу, чоловічої білизни чи парфумів. За минулий рік двоє моїх підопічних потрапили на обкладинку відповідно січневого та липневого номерів журналу.

– Ой-й, – прошепотів Тьомик. – А що для цього треба?

– Бажання і… більше нічого. Якщо надумаєш стати топ-моделлю, приїжджай до мене у Вегас. Я візьму тебе під свою опіку і зроблю з тебе людину, Артеме. Присягаюся, за два роки твоє фото прикрашатиме обкладинку «Men’s Health».

У Тьомика від почутого просто відібрало мову. Тоді Джошуа підвівся і безцеремонно обмацав Тьомикові м’язи на руках та ногах, лапнув його за груди.

– Ну, для початку треба буде трохи підкачатися, ось тут, тут і тут, – напустивши на себе важнющого вигляду, гугнявив коротун. – Потім забрати лишні сантиметри з талії, – коротун поплескав Тьомика по пузі. – У мене є одна чудова, давно перевірена методика тренувань. І, зрозуміло, спеціальна дієта під неї, – затим мексиканець задер догори Тьомикові руки і зазирнув під пахви. – Зробити епіляцію тут і тут, а ще, звісно, ось тут, – сказав тоді курдупель і нахабно зазирнув Тьомику спереду під шорти.

«О май ґад!!!» – подумки заволав я. Ну, звісно, він гей! Я знав це від початку! Тобто не знав, а здогадувався. От зараза! Забив Тьомику мізки, а тепер безсоромно його лапає. Я схопився на рівні ноги – треба мерщій рятувати напарника!

– Так, друже, нам пора, – рішуче сказав я і взяв Тьомика за лікоть. – Джоше, спасибі за пиво.

Тьомик вивільнив руку.

– Мені й тут добре. У хостелі все одно нема чого робити.

– Він же голубий! – крикнув я українською.

– Ну то й що?

«О Боже, – я весь похолов, – невже і Тьомик теж? Ми ж з ним стільки років… О, ні! Тільки не це!» Мене аж знудило, коли я уявив, як вони… Втім, Тьомика зовсім не цікавила ні сексуальна орієнтація недоростка, ні те, що я про все це думаю. Відтепер у його творчій довбешці намертво засіла одна єдина ідея – стати топ-моделлю.

– Я все життя мріяв про такий шанс, – відчеканив мій напарник.

– Пива ще багато, – прогугнив Джошуа до мене. – Залишайся.

А тоді взявся на всі лади розхвалювати життя чоловіка-моделі: зйомки на Гаваях, Тенеріфе чи у Майямі, постійні вечірки, паті, VIP-салони, цілі табуни прихильниць… Тьомик, роззявивши рота, слухав його. Слухав, слухав і розтанув. Поплив, блін, наче сніговик під березневим сонцем.

5