Сєра

деталях розказував, що генг-бенг — це коли баба одна, а нас, мужики, — багато.

Ну і вони перли її разом, і по черзі, накачували наркотою, і на всяк випадок

погодовували пастінором. Сєра був у захваті. Не кажучи про те, що генг-бенги йому

круто подобались, він таки виявився правий з самого початку: Валя виявилася саме

такою, як він очікував ще з часів православного минулого.

Десь на момент, коли трахати Валю гуртом було вже звичайною процедурою,

Цюпа впав у відчай. Він вилікувався, але тільки тілом. Чудові перспективи, з якими

вони починали справу, скочувалися у лосине гівно. А ще, його шматували докори

сумління за Поліграфістку, за свою подругу. Вона тепер жила тут, серед Поліських

боліт, і трахають її три-чотири мужики зранку і ввечері. Цюпа на це просто дивитися

не міг. Вона вже нікуди звідси не піде, вже міцно сидить на системі. Він явно наробив

помилок.

Зовсім скоро проблеми перетворилися з особисто Цюпових на цілком реальні

проблеми громади: ентузіазм вичерпувався, і навіть дрібка найвірніших почала

подумувати про втечу. Такі думки були навіть у Цюпи. Всі ці проповіді, щоденне

гуртовиння похмурого траху… Все це проламувало дах. І дах їхав, сповзав донизу з

галасливим скреготом кошмарних страхіть і дурнуватих снів.

***

Цюпа щоночі роздивлявся кошмарні сни. Ось Капітан вантажить до комори

рис, ось мішки важать по тридцять п’ять кіло. Ось їхні трипільці ладнають паркан,