Сєра

“Сєра”

Історія Пророка Сєрафима — посланця Господа Бога нашого і предків

трипільських. Сказання про його звитяги та сумирні страждання заради спасіння

люду Божого і народу українського. Записано зі слів Пророка недостойним слугою

його — Маркіяном Камишем.

Цюпа затягнувся, затримав подих, відкинувся на диван і довго дивився на

Сєру.

— Ну шо Сєр, завтра сповіді?

— Еге… ліпше до пекла.

— А от знаєш, я — малий — любив пекло, навіть дрочив на пекло.

— Це як?

— Ну, пам’ятаєш фреску в храмі? Нас бабуня твоя під нею завжди на літургії

ставила. Ту, гігантську, зі Страшним Судом і пекельними карами. Пам’ятаю, як

класно, думав: там так тісно, всі ці грішники і грішниці труться одне одного,

можна тулитися до голих тьоток, лапати їх. Коли гориш — тобі насрати на те, шо

тебе хтось лапає. І ніхто не помітить, як в автобусі. І я дивився на фреску, сував

руку в кишеню і дрочив.

***

— … підглядала за сином, матюкалась і хулила Бога, читала сатанинські сайти,