Сєра

89

Отже, з державною релігією не склалося? З кислої мармизи Цюпи, Сєра явно

відчув — вони в жопі. Великій, волохатій, трипільській жопі.

Жопа виявилася глибокою і темною. І всі її страхітливі глибини Сєра

усвідомив тільки після приїзду в Містечко. Церкву опломбували, а їхня шарага була

під прицілом каральних органів влади. Сєра сидів і думав, що робити далі: сєкта в

жопі, адепти розбіглися. Лише дрібка вірних і туман у тунелі майбуття. Але світло є!

— Пора валити, Цюп.

— І я про те. Який у тебе план?

План виявився туманнішим за мозки Шмальгаузена. Сєра не збирався тікати

за кордон, як пропонував Цюпа. Замість того, скомандував забрати бабло, набрати

рил двісті-триста вірних, найняти автобуси і валити у відселенку.

— Відселенку?! Сєр, це ж Чорнобильська зона!

— Ніяка це не зона. Юридично. Все, що західніше Вільчі — ніяка не зона.

— Але, Сєра! У нас нічого нема, ні генераторів, ні запасу жра…

— Цюпа! Помовч. У нас є бабло.

Цюпа химерами уявляв собі життя в тих умовах, але попри його протести,

вони почали підготовку. Визвали Гришу, Капітана, Шмаля, Біо і решту довірених осіб.

Закупились і завантажили провізію в Шмальбус: все необхідне плюс дизельний

генератор, буржуйки і решту господарства. Весь список необхідних речей зайняв би