Сєра

тільки те, що треба нормально маскуватися у лісі, а так, можна не паритись —

охорона понтова.

Маркіян Камиш “Сєра”

65

Шмальгаузен знову колупався в носі, а на Біоміцина така інформація мало подіяла.

Він виглядав так, наче збирався мочити партизанів, десь у вологих і парких

джунглях півострова Індокитай.

— Так, мужики, пам’ятайте — діяти треба швидко.

— Шеф, ти на мене палкана не пускай. Ми з Шмальком все зробимо як нада. Да,

малий?

Шмальгаузен і Біоміцин зібрали шмотки, зустрілися з Капітаном, який і повіз їх

на автостанцію, звідки щодня відходять маршрутки у казковий край Чорнобильської

Зони відчуження — з мародерами, сталкерами, радіацією, охороною і хижими

звірами. Попереду маячили пригоди, і Шмальгаузен трохи пожвавився, не зважаючи

на перспективу спостерігати і слухати ідіотизми Біоміцина наступні кілька днів.

***

Автостанція зустріла ранковою тишею і провінційним затишком: хтось дрімає в

очікуванні автобуса, когось плющить від випитого зранку, а хтось — просто другу

добу не спав і сумирно чекає автобус, розгризаючи передостанню сардельку.

Шмальгаузен — у непальському бафі, з кольоровою сумкою за плечима і цілком