Сєра

у бік паркану, за яким сосновий ліс, биті пляшки, презервативи і хащі їхнього

Маркіян Камиш “Сєра”

66

спасіння. Біо бере напролом, розлякуючи натовп мохнатістю свого маскування.

Бабка, яка згадувала про Сатану, помічає брошурку Шмальгаузена, читає заголовок

«Тарас Шевченко — аватар Ісуса Христа», знову тричі хреститься і пересідає на інше

місце.

І чергові мєнти по станції роблять обхід і бачать таку картину: сонними

асфальтами Автостанції біжить мохнате створіння у снайперському костюмі, якого

переслідує феєричного вигляду растаман, волаючи гучні прокльони, звинувачення у

параної, ідіотизмі і всіх смертних гріхах.

Патруль, недовго думаючи, кидається навперейми і затримує обох. Мохнатий

несамовито відбивається, за що отримує по голові і зовсім згодом, жорстоким

законодавчим примусом, мандрує у райвідділок. Растамана гребуть за компанію.

***

Та тітонька, перед носом якої Цюпа завзято розмахував битою, стуканула у

свою сєкту про злостиві репресії. Там зібрали спортивних хлопців і глухої ночі

відправили актив прямо до церкви УЦТП і перетворили її в обитель Сатани,

розмалювавши у мазафаку балонами чорної фарби.

Наступного ранку Сєра і Цюпа прийшли проповідувати, і зустріли там