Сєра

обвандалені стіни, і схвильовану паству, яка теж прийшла на проповідь, а застала

бите скло, сміття, і надписи кшталту «ЛЖЕПРОРОК СЄРАФИМ — САТАНА», і «ГЕТЬ

ШАРЛАТАНІВ».

Пророки відразу зрозуміли що і до чого: помста, причому помста цілком

логічна, але зараз дуже не час сваритися, і з’ясовувати стосунки, тим паче, перед

паствою. Про Цюпин вчинок вони поговорять згодом. А зараз — треба діяти.

Сєра дивився на паству, на обмальовану церкву, на схвильованого Цюпу. З

максимальною рішучістю і Пророчим виглядом він демонстрував готовність до дій.

Схопив іржаве відро, перевернув його і став, як на постамент:

— Допоки?! Допоки наше сумирне Боже братство терпітиме знущання цих

зрадливих щурів?! Допоки ми схилятимемо голови перед похабниками віри

Божої і вандалами наших душ?! Допоки дозволятимемо цим зрадникам

України паплюжити і плюндрувати стяги Трипільські?

— У-у-у-у-у-у-у!!!

— Ми достатньо натерпілися!!! Наші пророки ходять домівками невірних і

достатньо слухали образ, принижень і знущань!

— У-у-у-у-у-у-у!!!

— І ми знаємо хто це… знаємо невірних і вчинки їх! Ця наволоч і шарлатани

давно окучують мозки нам, нашим рідним і близьким! Ми маємо це зробити!

Але мені жаль їх. Жаль заблудлих овець, які не в стані дивитись в очі Господу