Розділ «ЧАСТИНА ДРУГА»

— Упустила свічку? Проґавила тліючу іскру?

— Я підпалила наш дім, — сказала вона і відвернулася. — Що ще ви хочете знати?

— Ходімо, — сказав Стократ. — Розкажеш за вечерею.

Дівчинці не хотілося нікуди з ним іти, але слово «вечеря» справило на неї чарівну дію. Вона встала, розтерла затерплі ноги і, підібравши клаптик та монетку, мовчки пішла за Стократом.

Крім клаптика, монети, сукні з добротного колись полотна та міцних черевиків, у неї не було нічого. Втім, і винуватити не було кого — її сім’я, батько й мати, два маленькі братики, бабуся й новонароджена сестра залишилися так само без нічого просто неба, бо міцний будинок у передмісті Старвода, збудований її прадідом, зайнявся скоріше, ніж зібралися сусіди з цебрами. Гасити його було дарма — люди вишикувались ланцюжком і поливали дахи сусідніх будинків, щоб вогонь не перекинувся. Важка, гаряча й тривала робота, на цілу ніч. До ранку від будинку залишилися головешки, але весь квартал, як пророкували злі недоброзичливці, не згорів.

— І тоді вони мене вигнали.

— Це з горя, — сказав Стократ. — Краще повернись. Вони, мабуть, ще й через це горюють — що вигнали тебе зопалу.

— Не зопалу, — сказала дівчинка.

Хліб у Стократа був свіжий, ранкової випічки, сир м’який, масло жовтувате й теж свіже. Дівчинка їла так, що аж сльози виступили на очах.

— Не спіши. У мене ще є в торбі. Просто спокійно їж.

Він скип’ятив на багатті воду й кинув в окріп пучку гіркої трави. Дівчинка напилася й розляглась коло багаття прямо на траві.

— Дякую, — сказала захриплим голосом. — Я б тобі відпрацювала… тобі не треба де-небудь прибрати, помити підлогу, підмести двір?

— У мене нема ні підлоги, ні двору.

Вона різко сіла.

— Тоді мені нема чим тобі віддячити.

У її голосі почувся страх. Стократ усміхнувся заспокійливо:

— На подяку розкажи мені свою історію.

— І більше нічого?

— Більше нічого.

Вона обхопила руками плечі. Присунулася ближче до вогню. Три поліна, складені куреником, горіли добре й жарко, вогонь тягся догори, викидав язики в небо й не міг дотягтися…