– Неперевершено!
– Ха-ха! – розвеселилася компанія.
А Роман тихенько заспівав куплети, що звучали в цьому фільмі:
Niech inni se jadą gdzie mogą, gdzie chcą —
Do Wiednia, Paryża, Londynu…
A ja się ze Lwowa nie ruszę za próg!
Za skarby? Ta skarz mnie Bóg![10]
Веселу мелодію підхопили Магда й Матей:
Bo gdzie jeszcze ludziom tak dobrze jak tu?
Tylko we Lwowie!
Gdzie śpiewem cię tulą i budzą ze snu?
Tylko we Lwowie![11]
Перехожі всміхнулися. Здавалось, і їхні кроки, і нечутний плескіт підземної Полтви додають простенькій мелодії мудрості та елегантності.
Вечоріло. Післядощові хмари розійшлися напрочуд швидко. Місто було залите соковитим світлом кольору перезрілого персика. Промені наскрізь просвічували старовинний собор з високими вузькими вікнами. Пахло м’ятною свіжістю. З листя, з вигинів металевих візерунків, з кам’яних виступів звисали і все ще не спадали останні краплі, виблискуючи прозоро-персиково.
VII
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Роман з містом» автора Горбань С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VI“ на сторінці 3. Приємного читання.