— Там, у тій залі, де творилася меса, було дві труни.
— Ага, — кивнув Бумблякевич. — Це цікаво. Мусимо негайно ушиватися.
— Що ви?! — запротестував Джавала.
— Особисто я всі свої справи владнав і можу спокійно повертатись на сміттярку. Там мене чекають панни Купчаківни. Досить з мене пригод.
— Ви не можете просто так зібратися і піти! Хтозна скільки людей перебуває у смертельній небезпеці!
— А що я, по-вашому, повинен робити?
— Мусимо піти подивитися на ту залу. Може, якраз щось придумаємо.
— Що це таке? — озвалася Адольфина. — Я нічого не знаю! Як же так можна — у нашій присутності щось вирішувати, і при цьому ані півслова не пояснивши?
— Мені здається, ви передовсім жінки. А жінкам не варто лізти у небезпечні справи, — відказав Джавала.
— Ха! Але ж ми тут збираємося замешкати! — сказала Емілія. — Ми повинні знати, що відбувається в нашому замку.
— Добре, — відказав Бумблякевич. — З нами піде одна Емілія. Всіх решта прошу зайняти спостережні пости коло вікон. Якщо помітите щось підозріле, відразу гукайте.
— А я! Я теж хочу щось робити! — стояла на свому Адольфина.
— Ну, от покладіть і її на підвіконні, — розпорядився Бумблякевич.
Посеред зали була накреслена звізда Соломона, довкола якої стояло тринадцять крісел, а на бильцях висіли білі сутани з каптурами.
— Що означають оці два вплетені в себе трикутники зі знаком посередині? — спитав Бумблякевич, замислено розглядаючи таємничі гексаґрами.
— Цей золотий, обернений вістряком догори, називається тріангулює асценденс і символізує Макропрозора, себто Білобога. А срібний, вістрям донизу, його лихе відображення, знак Мікропрозора, Чорнобога. Бо, як сказано на Смарагдових Таблицях Гермеса Трісмеґіста, «так, як там угорі — так само й тут унизу!» Знак Ставроса в центрі печаті Соломона символізує стосунок духу до матерії. Риска простопадна — це творчий Фаллюс, котрий запліднює поземну Ктеіс. З грецької Фаллюс — це Прутень, а Ктеіс — Піхва. Більшість магічних актів діється якраз біля печаті Соломона. Але тепер мусимо зазирнути в труни.
— Ви збираєтесь їх відкрити? — спитав Бумблякевич.
— Звичайно. Хочу знати, на якій стадії зупинилося оживлення. Сподіваюсь, ви не з лякливих?
— Ні. Аби-но все це скорше скінчилося!
— Я теж нічого не боюся, — сказала Емілія. — Можете на мене розраховувати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мальва Ланда» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ТРЕТЯ“ на сторінці 8. Приємного читання.