Варя однією рукою ледь упоралася з неслухняним гачком, обережно тримаючи дитину, зайшла до хати, привіталася. Улянида мовчки вказала на стілець.
– У тебе в сінях стільки трав! – зауважила Варя.
– Так.
– І коли ти встигаєш їх збирати?
– Вранці. Вдень. Іноді вночі на кладовищі.
– О Господи! – сказала Варя перелякано. – І не боїшся?
– Боятися треба живих, а не мертвих.
– А що ти так світишся? – усміхнулася Варя. Лише тепер вона помітила веселі іскорки в очах жінки. – Ти ніколи такою не була! Ану зізнавайся!
– Кохання палає, – відповіла, як завжди, коротко.
– Ти закохана?!
– Так.
– І хто ж він?
– Кохання існує лише для двох, – сказала утаємничено Улянида, і Варя вперше помітила її несміливу, але таку щасливу усмішку.
– Це ясно. Тож ти не зізнаєшся, хто твій обранець?
– Третій може нашкодити.
– Завжди ти говориш загадками, – ображено сказала Варя. – Ви ж колись одружитеся?
– Ні!
– Чому?
– Кохання – не тільки радість. Кохання й біль, – відказала, і знову мовчок!
Добре знаючи Уляниду, Варя не стала допитуватися далі, попрохала піти полікувати Василька. Жінка мовчки посунула у комору, а Варя пішла додому. Знала: від Уляниди вже не почує ні слова.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розколоте небо» автора Талан С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Перевернутий світ“ на сторінці 13. Приємного читання.