У бій за волю

Похилеться, оглянеться,

І знову заніміє…

Тай не видно, мов під землю,

Лише вихор знявся —

Пожартував, закрутився,

Тай слідом погнався

За циганом. Хай женеться,

Та потім розкаже.

А тим часом послухаймо,

Як тихо десь в’яже

Сверщок нитку у запічку –

До сну присипляє

Людей добрих у хатині…

Співа не вгаває.

Зима лютує. Боже милий,

Лихий скажено потряса.

Все снігом, снігом зариває,—

Холонуть поле, небеса.

Занесла все біла стужа —

І шлях і хатини.