У бій за волю

Та гостинця із торбинки

Виймає гаряче

Для Зоєньки чорнявої.

(Старий не вгадає!),

Та все думкою багатий,

Коней поганяє.

Раз весною над водою,

Як зіронька встала,

Пара сизих голуб’яток

В саду воркувала.

Довго місяць приглядався,

Всміхався з-під ока…

Приглядалися мрійливо

Зіроньки з висока.

Любувались, аж калина

Мліла над водою,

Та листячком цілувала

Івася та Зою.

Було б добре, та на лихо,

Хмара наступила,