У бій за волю

Та за теє все би віддав,

Все життя нікчемне …

Тільки щоб хвилину,

Одну, тіціньку прожити,

А потім й загинуть

Не жаль мені за ту ніжність,

За щиреє слово.

За те добро душевнеє,

За пісеньку-мову.

Та ба, мрії, сухі мрії…

Без ласки й загину.

Хоча б, Боже, не на чужій,

На своїй спочинуть.

Та поки ще теє буде,

Слухайте, дівчата,

Та весело! Не журіться,

Що латана хата

На нашому подвір’ячку,

Що доля щербата…

Колись нове собі черкнем,