У бій за волю

Гонить лихо безбатченків

Від хати до хати.

Б’ється серцем старий батько, —

(Хоч в яр головою),

Та на горе, ангелятко

Росте під полою.

Як та ясочка щебече,

(Ще горя не знає!),

То заплаче, засміється, —

Росте, виростає.

Знову тихо. День співає,

За ним ніч плететься, —

Незчулися… Вже й морозець

За пазуху пнеться.

Просичала зима люта,

Весна засміялась,

Знову листячком пожовклим

Осінь заквітчалась.

Минув рік. І другий, третій…

Росте циганятко.