Від чужинця й від сина свойого сліпого…
Буду вічно страждати в жалю та в клятьбі…
І за це я прошу лиш одне, далебі, —
Не жени ти мене від свойого порога.
МОЄ ТЕРПІННЯ…Моє терпіння, мій кривавий біль —
Що проти мук, в яких живуть мільйони,
Де родить стогін стогони й прокльони,
Де очі всім гризе сльоза, як сіль!
Мій дух летить аж до небесних піль,
Та, мов чолом об мур, там б'є поклони.
В молитвах світу крик малий мій тоне,
Ніщо в клятьбах, що линуть звідусіль!
Я в безмірі буття — ніщо. Сумління
Подумати інакше не дає.
Чому ж нема душі перебоління,
Чому здається, начебто моє
Терпіння — то усіх людей терпіння,
І простору для нього не стає?
ТОВАРИШ МІЙІде за мною вслід блідий, кістлявий труп,
Повсюдно, наче тінь, — куди я не ступлю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Янка Купала СОНЕТИ“ на сторінці 10. Приємного читання.