Де родить стогін стогони й прокльони,
Де очі всім гризе сльоза, як сіль!
Мій дух летить аж до небесних піль,
Та, мов чолом об мур, там б'є поклони.
В молитвах світу крик малий мій тоне,
Ніщо в клятьбах, що линуть звідусіль!
Я в безмірі буття — ніщо. Сумління
Подумати інакше не дає.
Чому ж нема душі перебоління,
Чому здається, начебто моє
Терпіння — то усіх людей терпіння,
І простору для нього не стає?
ТОВАРИШ МІЙ
Іде за мною вслід блідий, кістлявий труп,
Повсюдно, наче тінь, — куди я не ступлю.
Чи встану, чи вночі в постелі мертво сплю,
Зі мною завжди він — живий, рухливий слуп.
Він зачинив мене в тісний залізний зруб,
Перетворив мій світ в темницю без жалю,
Вбив почуття, чи я терплю, чи не терплю,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Янка Купала СОНЕТИ“ на сторінці 11. Приємного читання.
TextBook