TextBook Що ниви рідної — я грудочка єдина,
Що іскорка в мені од рідних зір — горить.
Так Батьківщину я здобув собі без люті,
Але не викинув кістки чужі, забуті,
З полів, де я зростав, з озерних узбереж.
Як зневажаєш ти мене — я в темній скруті,
Бо зневажаєш ти мою Вітчизну теж,
А скривдиш ти її — мене тим злом уб'єш.
ДЛЯ БАТЬКІВЩИНИБеру сопілку, що від сну холоне,
Буджу і пробую на голоси:
Чи стане слів-думок? Чи ти даси,
Мій інструменте, чисті передзвони?
Хвилююся, веду тривожні тони,
Хоч пісня йде, як у старі часи.
Продзвонює вітрами крізь ліси,
Летить із солов'єм навперегони.
Та відати хотілося б мені,
Як приймуть пісню свояки-сусіди,
Благословлять чи стопчуть у багні?
Але нехай — мій сум подіти ніде.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Янка Купала СОНЕТИ“ на сторінці 14. Приємного читання.