Розділ «Гвєздослав КРИВАВІ СОНЕТИ»

О людство, ти ще не було ніколи

далеко так від повелінь Христа,

бо не любов до ближнього, а мста

стискає серце, з люті прохололе.

Де ж правда, де Господнії глаголи,

коли стає брат брату на вуста,

палають села, падають міста,

і в пекло обернулись гори й доли?

Що з книг твоїх? То все — німий папір,

якщо ти йдеш на те, щоб злоба й чвари

тебе сліпили, і ревеш, як звір?

Ти в лють перемінило благо яре,

тож хоч вінок сплітай собі із зір —

не утечеш від осуду й покари!

Твій Бог — брехня, твоя любов — то крам,

а християнство все твоє — омана!

Не лай поган, бо лайка та погана,

вандали — вчителі твої, затям!

Ховаєшся ти часто в Божий храм,

до вівтарів повзеш, та не рахманна